ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО ПЕРІОДУ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО ПЕРІОДУ

11.12.2025 12:21

[2. Nauki ekonomiczne]

Автор: Тригуб Анна Олександрівна, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти ННІ Менеджменту і маркетингу Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця


Система оплати праці фахівців є ключовим елементом організації трудових відносин та однією з базових умов забезпечення фінансової стійкості підприємства.  

В умовах воєнного періоду значення оплати праці як економічної та соціальної категорії істотно зростає для роботодавця. Воно перетворюється на інструмент утримання критично важливих кадрів, а для працівника -  на чинник економічної безпеки та виживання. Воєнні ризики, нестабільність ринку праці, міграційні процеси, мобілізація та руйнування інфраструктури формують нові реалії, у яких підприємства вимушені переглядати механізми організації, планування та оплати праці.

Традиційні підходи до формування системи оплати праці виявляються недостатньо гнучкими в умовах кризових змін, тоді як підприємства потребують механізмів адаптації, здатних забезпечити конкурентоспроможність, стабільність та кадрову безпеку. У науковій літературі існує широкий спектр трактувань сутності заробітної плати та оплати праці, що пов’язано з міждисциплінарною природою цієї категорії, Закон України «Про оплату праці» визначає заробітну плату як грошову винагороду за виконану роботу на підставі трудового договору, встановлюючи державні гарантії, норми та вимоги [7].

З економічної точки зору заробітна плата одночасно розглядається як:

- ціна робочої сили, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції на ринку праці;

- елемент відтворювального процесу, що забезпечує життєвий рівень працівника;

- інструмент стимулювання, який визначає продуктивність і результативність праці;

- регулятор зайнятості, що впливає на професійну мобільність та структуру трудових ресурсів.

У воєнний період значення цих характеристик посилюється, оскільки виникають ризики втрати робочих місць, доходів та стабільності підприємств. Узагальнення поглядів провідних вітчизняних дослідників і положень чинного законодавства наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Підходи до визначення сутності оплати праці 

(узагальнено автором за [1; 4-7])




Аналіз табл. 1 свідчить, що законодавець акцентує увагу на правових гарантіях та стандартах. Економісти наголошують на структурі фонду оплати праці, його ролі у відтворенні трудового потенціалу та забезпеченні продуктивності, соціально-правові дослідники виокремлюють принципи справедливості та рівності, які у воєнний час набувають особливої актуальності. Виходячи з узагальнення наукових підходів, можна сформувати комплексне визначення «оплата праці фахівців у воєнний період» -  економіко-правова система організаційно оформлених та фінансово забезпечених відносин між роботодавцем і працівником, спрямована на нарахування і виплату винагороди за працю з урахуванням підвищених ризиків, нестабільності зовнішнього середовища, обмежених ресурсів та необхідності збереження кадрової безпеки підприємства [1-3].

Система оплати праці включає:

- форми і системи оплати (тарифні, безтарифні, грейдингові, змішані);

- структуру фонду оплати праці (базова зарплата, надбавки, премії, компенсаційні виплати);

- соціальні гарантії (медичне страхування, підтримка в кризових ситуаціях, допомога при релокації);

- внутрішні регламенти та положення;

- критерії оцінки результативності праці (KPI, OKR).

У воєнний період структура фонду оплати праці фахівців часто зазнає змін, підприємства змушені переглядати преміальні програми, тимчасово скорочувати або заморожувати бонуси, водночас посилюючи окремі елементи соціальної підтримки (допомога з евакуацією, компенсація житла, одноразові виплати у разі поранення чи загибелі працівника, благодійна допомога тощо) [2; 3], вимагає гнучкого підходу до планування фонду оплати праці та пріоритезації витрат на утримання критично важливих фахівців. У контексті управління персоналом система оплати праці виконує низку взаємопов’язаних функцій наведених в табл. 2.

Таблиця 2

Функції системи оплати праці фахівців підприємства та їх прояви в умовах воєнного періоду (узагальнено автором за [2; 3; 4; 8])




Система оплати праці у воєнний період виконує посилені функції, серед яких:

- відтворювальна - підтримання життєвого рівня працівників;

- стимулююча - збереження мотивації та продуктивності в умовах нестабільності;

- соціальна - зниження напруги, забезпечення справедливості;

- регулююча - утримання дефіцитних кадрів на підприємстві;

- кадрової безпеки - забезпечення безперервності ключових функцій.

У кризових умовах особливо важливими стають прозорість, надійність та адаптивність системи оплати праці.

Сучасні підприємства використовують грейдингові системи, які дозволяють оцінювати посади за критеріями складності, відповідальності, впливу, забезпечують внутрішню справедливість та конкурентоспроможність оплати. Безтарифні моделі орієнтовані на результат, гнучкі, але потребують високої довіри. KPI/OKR-орієнтовані системи забезпечують прямий зв’язок між результатом і винагородою, актуальні для менеджерів, ІТ-фахівців, економістів тощо. Комбіновані моделі з довгостроковими стимулами премії, бонуси, участь у прибутках, соціальні пакети [4].

В умовах воєнного періоду переваг набувають саме гнучкі та комбіновані системи оплати праці фахівців, які дозволяють:

- адаптувати структуру винагороди до фінансових можливостей підприємства;

- підтримувати ключових працівників не лише через заробітну плату, а й через соціальні та нематеріальні стимули;

- диференціювати підходи до оплати залежно від рівня ризику й відповідальності за виконання критичних функцій (логістика, забезпечення безперервності ІТ-систем, фінансовий менеджмент тощо).

На основі узагальнення цих підходів побудовано місце системи оплати праці в системі управління персоналом підприємства (рис. 1).




Рис. 1. Місце системи оплати праці в системі управління персоналом підприємства

Концептуальний підхід демонструє, що система оплати праці є центральною ланкою в управлінні персоналом підприємства та інтегрує ключові управлінські підсистеми стратегію розвитку, систему мотивації та оцінювання персоналу, фінансову й соціальну політику підприємства, підкреслює двоїсту природу оплати праці. З одного боку, вона виступає важелем економічного стимулювання фахівців, а з іншого важливою складовою соціальної стабільності та кадрової безпеки.

У воєнний період підприємства орієнтуються на максимальну стабілізацію оплати праці, збереження ключових фахівців та забезпечення безперервності виробничих процесів. Таким чином, система оплати праці фахівців в умовах воєнного періоду зазнає істотних трансформацій, що зумовлено об’єктивними змінами на ринку праці, мобілізаційними процесами, ризиками для життєдіяльності підприємств та посиленням ролі державного регулювання. Основними тенденціями є посилення правових та соціальних гарантій, необхідність прозорості та справедливості у виплатах, зростання ролі базової, стабільної частини заробітної плати як чинника економічної безпеки працівників, переорієнтація підприємств на гнучкі, комбіновані системи оплати, що дозволяють утримувати ключові кадри, посилення соціальної та кадрово-безпекової функції системи оплати праці, особливо у сферах критичної інфраструктури, необхідність адаптації механізмів обліку, планування та преміювання до умов невизначеності та нестабільності.

Отже, ефективна система оплати праці у воєнних умовах має базуватися на поєднанні гнучкості, соціальної відповідальності, економічної обґрунтованості та стратегічної орієнтації на збереження кадрового потенціалу підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Болотіна Н. Б., Чанишева Г. І. Трудове право України: підруч. К. : Знання, КОО, 2020. 564 с. 

2. Гук О. Оплата праці на підприємстві в умовах воєнного стану. ІІI Міжнародна науково-практична конференція "Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи". 2022. https://confmanagement-proc.kpi.ua/article/view/271708 

3. Гуренко Т. О. Облік оплати праці та трудові відносини у воєнний період. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 36. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/download/1153/1111 

4. Кравченко О.О. Теоретико-методологічні підходи до регулювання оплати праці в контексті кадрової безпеки. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2019. Вип. 6(140). С. 45–50. URL: https://ird.gov.ua/sep/sepavt/kravchenko2o_lu.phpInstitute of Regional Research 

5. Лукашевич В. М., Хомич С. А. Винагорода як суттєвий чинник змісту концепції управління персоналом. Розвиток методів управління та господарювання на транспорті, 2017. №4 (61) С. 54-66. 

6. Пижова М. О. Фактори та принципи справедливої оплати праці. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. 2020.  № 54. С. 36–45. 

7. Про оплату праці: Закон України від 24 берез. 1995 р. № 108/95-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text 

8. Склярук І., Поліщук М. Особливості організації обліку розрахунків з оплати праці в сучасних умовах. Економіка та суспільство. 2023. Вип.47. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-50 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення