ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ OPEN BANKING В УКРАЇНІ: ВПЛИВ НА КОНКУРЕНЦІЮ НА РИНКУ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ OPEN BANKING В УКРАЇНІ: ВПЛИВ НА КОНКУРЕНЦІЮ НА РИНКУ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ

11.12.2025 00:09

[2. Nauki ekonomiczne]

Автор: Якимець Владислав Сергійович, аспірант кафедри фінансів та кредиту, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці


Сучасний етап еволюції фінансової системи України характеризується переходом від закритої вертикально-інтегрованої моделі банківського бізнесу до відкритої екосистемної моделі. Ключовим драйвером цих змін виступає концепція Open Banking (відкритого банкінгу), імплементація якої передбачена Законом України «Про платіжні послуги» [1] та Стратегією розвитку фінтеху в Україні до 2025 року [2]. У контексті дослідження розвитку цифрової інфраструктури ринку кредитних послуг, цей процес є не просто технологічною модернізацією, а фундаментальним зрушенням у розподілі ринкової влади та інформаційних потоків.

Актуальність теми посилюється необхідністю гармонізації українського законодавства з директивою ЄС PSD2 (Payment Services Directive 2) [6], що є умовою євроінтеграції фінансового сектору. Обов’язкове відкриття банками прикладних програмних інтерфейсів (API) створює передумови для появи принципово нових кредитних продуктів та сервісів [3].

В основі Open Banking лежить зміна парадигми власності на дані. Інформація про транзакції клієнта перестає бути ексклюзивним активом банку-обслуговувача і стає власністю клієнта, який делегує права доступу третім сторонам. Це зумовлює появу в інфраструктурі ринку нових типів надавачів послуг, критично важливих для кредитування:

1. AISP (Account Information Service Providers) — провайдери, що агрегують інформацію за рахунками клієнта з різних банків в єдиному інтерфейсі. Для кредитного ринку це означає можливість миттєвого отримання верифікованої виписки про доходи та витрати позичальника без необхідності збору паперових довідок.

2. PISP (Payment Initiation Service Providers) — провайдери ініціювання платежів. Хоча їх основна функція платіжна, у кредитуванні вони відіграють роль інструменту для автоматичного погашення кредитної заборгованості (direct debit), що знижує операційні ризики кредитора.

Впровадження Open Banking веде до демонополізації ринку кредитних послуг за трьома векторами [4]: По-перше, нівелювання переваги «історичних даних». Традиційно великі системні банки мали значну конкурентну перевагу завдяки накопиченим масивам Big Data про клієнтів. Це створювало високі бар’єри входу для нових гравців. Відкриті API урівнюють можливості: невеликий цифровий банк або фінтех-компанія, отримавши згоду клієнта, отримує той самий обсяг даних для прийняття кредитного рішення, що і банк, у якому клієнт обслуговувався роками. По-друге, перехід від продуктової до платформної конкуренції. Ринок рухається до моделі маркетплейсів, де кредитні пропозиції різних банків конкурують у реальному часі в інтерфейсі одного мобільного додатку. Це змушує банки змінювати стратегію ціноутворення, оскільки клієнт може миттєво порівняти ефективну ставку (APR). По-третє, кооперація замість конфронтації. Спостерігається феномен «coopetition» (кооперативної конкуренції). Банки надають свою інфраструктуру (BaaS — Banking as a Service) для фінтех-стартапів, залишаючи за собою функцію утримання капіталу.

Цифрова інфраструктура Open Banking вирішує одну з головних проблем українського ринку — проблему «тонких» кредитних історій. Традиційні бюро кредитних історій (БКІ) оперують даними про минулі зобов’язання. Натомість AISP надають дані про поточні грошові потоки (Cash Flow). Аналіз транзакційної поведінки дозволяє виявити реальну платоспроможність клієнта (наприклад, фрілансерів або IT-спеціалістів), навіть без офіційного працевлаштування. Це розширює базу потенційних позичальників та знижує рівень проблемної заборгованості (NPL), оскільки скорингові моделі стають більш предиктивними.

Окремим вектором впливу Open Banking на архітектуру ринку є стимулювання розвитку вбудованих фінансів. Відкриті API дозволяють інтегрувати кредитні продукти безпосередньо у клієнтські шляхи (Customer Journey) нефінансових платформ — маркетплейсів, рітейлерів, служб таксі чи логістичних операторів. Це призводить до трансформації класичного споживчого кредитування та розстрочок у формат BNPL (Buy Now, Pay Later — «купуй зараз, плати потім»), який базується на миттєвому скорингу через доступ до банківського рахунку покупця. У такій моделі конкуренція зміщується з площини «процентної ставки» у площину «контекстної пропозиції»: кредит надається саме в той момент і в тому інтерфейсі, де у споживача виникає потреба в коштах, що суттєво знижує маркетингові витрати кредитора на залучення клієнта (CAC).

Варто відзначити, що впровадження Open Banking несе ризики посилення ринкової концентрації [5]. Розробка та підтримка безпечних API, а також відповідність технічним стандартам регулятора, вимагають значних інвестицій в IT-інфраструктуру. Для малих та середніх банків ці витрати можуть виявитися непомірними. Це створює передумови для злиття та поглинання (M&A) на банківському ринку або переходу малих банків у нішу вузькоспеціалізованих установ, які обслуговують специфічні сегменти, віддаючи масовий ринок технологічним гігантам.

Бар’єри та виклики інфраструктурної адаптації попри переваги, розвиток Open Banking в Україні стикається з низкою викликів:

1. Проблема Legacy-систем. Значна частина українських банків все ще використовує застарілі автоматизовані банківські системи (АБС), архітектура яких не розрахована на швидку та безпечну інтеграцію через API. Модернізація цих систем потребує значних капітальних інвестицій.

2. Стандартизація API. Відсутність єдиного технічного стандарту на ранніх етапах може призвести до фрагментації ринку, коли кожен банк розроблятиме власні специфікації, що ускладнить інтеграцію для TPP [7].

3. Кібербезпека та довіра. Збільшення кількості точок входу в банківські системи підвищує поверхню атаки для кіберзлочинців. Успіх реформи залежить не лише від технологій, а й від рівня довіри населення до нових посередників. Необхідне впровадження жорстких протоколів суворої автентифікації клієнта (SCA) та механізмів управління згодами.

Отже впровадження Open Banking є безальтернативним вектором розвитку цифрової інфраструктури ринку кредитних послуг України. Ця трансформація призведе до зникнення інформаційної монополії банків, зниження вартості кредитного ресурсу для кінцевого споживача через посилення конкуренції та появи персоналізованих фінансових продуктів. У довгостроковій перспективі це сприятиме інтеграції українського ринку капіталу в єдиний європейський цифровий ринок. Подальші дослідження доцільно зосередити на розробці уніфікованих стандартів обміну даними та механізмів захисту прав споживачів у відкритому фінансовому середовищі.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20 (дата звернення: 07.12.2025).

2. Стратегія розвитку фінтеху в Україні до 2025 року. Національний банк України. 2020. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Strategy_fintech2025.pdf (дата звернення: 07.12.2025).

3. Карчева Г. Т., Огородня Н. О. Open API як інструмент цифровізації банківського сектору. Економіка і регіон. 2021. № 1 (80). С. 68–74.

4. Василишин Т. М. Розвиток Open Banking в умовах цифровізації економіки України. Інфраструктура ринку. 2023. Вип. 72. С. 142–147. DOI: https://doi.org/10.32782/infrastruct72-25.

5. Пантєлєєва Н. М. Цифрова трансформація банківського бізнесу: тренди та виклики для України. Фінанси України. 2022. № 4. С. 89–104.

6. Directive (EU) 2015/2366 of the European Parliament and of the Council of 25 November 2015 on payment services in the internal market (PSD2). Official Journal of the European Union. L 337. P. 35–127.

7. Basel Committee on Banking Supervision. Report on open banking and application programming interfaces. Bank for International Settlements, November 2019. URL: https://www.bis.org/bcbs/publ/d486.pdf. (дата звернення: 07.12.2025).

__________________________

Науковий керівник: Марич Максим Григорович, кандидат економічних наук, доцент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення