ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОБЛІКОВИХ ПРОЦЕСІВ У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ: ВИКЛИКИ, РИЗИКИ ТА ПЕРЕВАГИ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОБЛІКОВИХ ПРОЦЕСІВ У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ: ВИКЛИКИ, РИЗИКИ ТА ПЕРЕВАГИ

10.12.2025 23:10

[2. Nauki ekonomiczne]

Автор: Скляров Даниїл Геннадійович, здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освіти, Державний податковий університет, м. Ірпінь


Глобальна цифрова трансформація, що стала визначальним вектором розвитку сучасного суспільства, докорінно змінює архітектуру державного управління та зумовлює необхідність радикального перегляду традиційних підходів до фінансового менеджменту, де цифровізація облікових процесів виступає не просто як технічна модернізація інструментарію збору та обробки даних, а як стратегічний імператив для забезпечення фіскальної прозорості, оптимізації бюджетних видатків та підвищення рівня довіри громадськості до державних інституцій. Цей комплексний перехід від архаїчних паперових форм до інтегрованих автоматизованих екосистем відкриває безпрецедентні можливості для підвищення операційної ефективності, мінімізації корупційних ризиків та отримання аналітики в режимі реального часу.  Проте, водночас, супроводжується широким спектром викликів, що варіюються від необхідності значних інфраструктурних інвестицій та забезпечення інтероперабельності розрізнених відомчих реєстрів до гострих проблем кібербезпеки, захисту персональних даних та адаптації персоналу до нових кваліфікаційних вимог. Все це у сукупності формує складну діалектику, де успішна імплементація новітніх технологій вимагає не лише технічних рішень, а й виваженої стратегії управління ризиками та нормативно-правового врегулювання.

Впровадження цифрових технологій у систему бухгалтерського обліку державного сектору варто розглядати як комплексний процес, що значно виходить за межі звичайної автоматизації рутинних операцій, таких як обробка первинної документації чи механічне формування звітності. Фундаментальним аспектом цієї цифрової трансформації є перехід від простої фіксації фактів до глибокої аналітики, що стає підґрунтям для прийняття виважених стратегічних рішень у сфері управління державними фінансами.

Сучасні аналітичні інструменти надають можливість опрацьовувати величезні масиви даних (Big Data) у режимі реального часу, що дозволяє не лише констатувати поточний стан, а й моделювати високоточні прогнози щодо виконання бюджетів усіх рівнів. Саме такий підхід забезпечує управлінців необхідними важелями для миттєвого реагування на макроекономічні коливання, сприяє оптимізації розподілу обмежених ресурсів та суттєво посилює контроль за дотриманням фінансової дисципліни. Крім того, новітні IT-рішення забезпечують наскрізну інтеграцію інформаційних потоків: від казначейських рахунків до внутрішніх регістрів розпорядників коштів, формуючи таким чином єдину, цілісну екосистему, яка є критично важливою для ефективного та прозорого державного управління.

Функціонал аналітики в цій системі виходить за межі дослідження минулих періодів. Інтеграція штучного інтелекту та машинного навчання уможливлює створення прогностичних моделей, що оптимізують планування бюджетних видатків. Це критично важливо в сучасних умовах невизначеності, адже дозволяє державним інституціям оперативно адаптуватися до змін та ухвалювати виважені рішення у сферах соціального захисту, відбудови інфраструктури та зміцнення обороноздатності [1].

Цифровізація облікових процесів у державному секторі, попри свій значний потенціал для підвищення прозорості та ефективності управління ресурсами, супроводжується комплексним спектром викликів і ризиків, серед яких першочерговим є загроза інформаційній безпеці та кіберстійкості, оскільки централізація великих масивів чутливих даних робить державні системи привабливою мішенню для кібератак, що може призвести до витоку конфіденційної інформації або повного блокування роботи установ. Суттєвою перепоною також стає технічна нерівність та проблеми інтеграції, коли новітні програмні рішення конфліктують із застарілими апаратними комплексами, а відсутність єдиних стандартів обміну даними між різними відомствами ускладнює консолідацію звітності. 

Вагомим стримуючим фактором виступає дефіцит кваліфікованих фахівців, що володіють необхідними компетенціями для роботи в новітньому інформаційному середовищі. Проблематику поглиблює інертність нормативно-правового поля, яке не встигає адаптуватися до темпів технологічного прогресу. Така розбіжність спричиняє часовий лаг в імплементації інноваційних рішень, що негативно позначається на результативності цифровізації бухгалтерського обліку [2].

Сьогоднішня глобальна тенденція до цифрової трансформації бухгалтерського обліку в державному секторі є чітким відображенням стратегічних намірів урядів якісно підвищити ефективність управління публічними фінансами, забезпечивши при цьому високий рівень прозорості бюджетних процесів та їхню повну відповідність міжнародним регламентам. Глибокий аналіз міжнародної практики свідчить, що результативність такої модернізації є системним процесом, успіх якого безпосередньо залежить від комплексної реалізації низки передумов, де вирішальну роль відіграє не лише технічна імплементація новітніх цифрових інструментів та адаптація до міжнародних стандартів, а й поступовий розвиток моделі відкритого та ефективного розпорядження державними ресурсами [3].

Підсумовуючи, можна констатувати, що цифровізація облікових процесів у державному секторі є безальтернативним стратегічним вектором, який трансформує традиційну бухгалтерію з інструменту фіксації фактів у потужну аналітичну систему для ефективного управління державними фінансами та прогнозування. Попри відкриття широких можливостей для підвищення прозорості, мінімізації корупції та оперативного реагування на кризові явища за допомогою новітніх технологій, успіх цієї трансформації безпосередньо залежить від здатності держави подолати критичні бар’єри: забезпечити надійну кіберстійкість, модернізувати технічну інфраструктуру, адаптувати законодавче поле та, що найважливіше, ліквідувати розрив у цифрових компетентностях персоналу, адже лише комплексний підхід дозволить перетворити технологічний потенціал на реальну соціально-економічну ефективність.

Список використаних джерел

1. Тенюх, З., Пелех, У. Діджиталізація бухгалтерського обліку в Україні: стан та перспективи розвитку. Економіка та суспільство, (41). 2022. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-41-66 (дата звернення 06.12.2025).

2. Міняйло А. О. Цифровізація бухгалтерського обліку в державному секторі: виклики та можливості. Матеріали X Всеукраїнської науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених: «Облік, аналіз, аудит, оподаткування та фінансовий моніторинг: сучасні концепції розвитку». 2025. С. 263-264 (дата звернення 06.12.2025).

3. Ценклер Н., Вигівська І., Макарович В. Тенденції розвитку бухгалтерського обліку в державному секторі: міжнародний контекст. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. 2019. № 2(43). С. 75-81. DOI: http://dx.doi.org/10.26642/pbo-2019-2(43)-75-81 (дата звернення 06.12.2025).

______________________

Науковий керівник: Сторожук Тетяна Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент, Державний податковий університет, м. Ірпінь



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення