СТРУКТУРА ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ПРОТИДІЇ ДЕСТРУКТИВНИМ ІНФОРМАЦІЙНИМ ВПЛИВАМ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

СТРУКТУРА ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ПРОТИДІЇ ДЕСТРУКТИВНИМ ІНФОРМАЦІЙНИМ ВПЛИВАМ

10.12.2025 22:20

[5. Nauki prawne]

Автор: Лисеюк Андрій Миколайович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансово-економічної безпеки Навчально-наукового гуманітарного інституту Національної академії Служби безпеки України



В умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації, що супроводжується інтенсивними інформаційно-психологічними операціями, забезпечення інформаційної безпеки набуває стратегічного значення. Цілеспрямоване та скоординоване поширення державою-агресором недостовірної інформації, маніпулятивних наративів та деструктивної пропаганди, на жаль, стало частиною української інформаційної реальності. Такі дії, спрямовані на підрив легітимності органів державної влади, маніпулювання суспільною свідомістю та створення умов для обмеження реалізації конституційних прав і свобод громадян, вимагають негайного та системного реагування з боку суб’єктів інформаційної безпеки. Належний стан захищеності інформаційного суверенітету та життєво важливих інтересів суспільства можливі лише за умови функціонування ефективної системи протидії деструктивним інформаційним впливам.

Деструктивні інформаційні впливи у правовому аспекті доцільно розуміти як протиправні або потенційно протиправні інформаційні дії, що здійснюються суб’єктами комунікації з метою порушення гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина, зокрема права на достовірну інформацію, права на свободу думки і слова, а також права на захист честі, гідності та ділової репутації, при цьому такі впливи кваліфікуються як загроза інформаційній безпеці держави та суспільства. 

До основних завдань деструктивного інформаційного впливу фахівці та експерти відносять: маніпулювання суспільною свідомістю і політичною орієнтацією населення держави; суспільну дестабілізацію; введення населення в оману щодо роботи органів державної влади; провокування соціальних, політичних, національно-етнічних і релігійно-конфесійних сутичок; дискредитацію фактів історичної, національної самобутності народу; зміну системи цінностей, котрі визначають спосіб життя і світогляд людей; створення атмосфери бездуховності; підрив міжнародного авторитету держави; формування передумов для економічної, воєнної чи духовної поразки; підрив морального духу та психологічної стабільності населення, обороноздатності й бойового потенціалу держави [4, с. 205].

Структура правового механізму протидії деструктивним інформаційним впливам включає правові засоби, що можна розподілити на чотири основні групи. По-перше, це нормативно-правові акти у сфері національної безпеки та в інформаційній сфері, зокрема, Конституція України, закони України «Про інформацію», «Про державну таємницю», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», «Про санкції», «Про національну безпеку України» та ін. По-друге, це правовідносини, що виникають під час протидії деструктивним інформаційним впливам. Такі відносини виникають в інформаційній сфері, а їх суб’єктами є органи державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронні органи, військові формування, громадяни та громадські організації, заклади освіти та охорони здоров’я, а також міжнародні суб’єкти, статутні документи яких передбачають протидію загрозам інформаційної безпеки. По-третє, це акти реалізації права, тобто індивідуальні юридичні документи, які конкретизують правові норми у відношенні до певних осіб чи ситуацій, забезпечуючи їх практичне застосування та правову визначеність (наприклад, рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про обмеження трансляції каналів, що поширюють дезінформацію – індивідуальний акт, спрямований на захист інформаційного простору). По-четверте, це заходи юридичної відповідальності (наприклад, кримінальна відповідальність за ст. 436-1 Кримінального кодексу України, що настає за виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганду комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів [2]). 

Ефективне функціонування механізму протидії деструктивним інформаційним впливам значним чином залежить від правового забезпечення цієї діяльності. Необхідність збереження балансу між конституційними гарантіями інформаційних прав громадян та інтересами національної і воєнної безпеки обумовлюють комплексний підхід до правового регулювання досліджуваного напряму інформаційної безпеки. З огляду на це цілісне сприйняття правового механізму протидії деструктивним інформаційним впливам потребує розуміння його мети, структури та виконуваних функцій, які мають знайти своє відображення у стратегічних документах держави в галузі інформаційної безпеки.

Література

1. Стратегія інформаційної безпеки: затверджена Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685/2021#Text

2. Черниш Р. Ф. Деструктивний інформаційний вплив як елемент інформаційної війни. Вісник кримінального судочинства. 2023. № 3-4. С.205-214. URL: https://doi.org/10.17721/2413-5372.2023.3-4/205-214

3. Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26. Ст. 131.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення