ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ДИНАМІКУ ТОРГІВЕЛЬНИХ ОБМЕЖЕНЬ ТА СВІТОВИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ДИНАМІКУ ТОРГІВЕЛЬНИХ ОБМЕЖЕНЬ ТА СВІТОВИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

13.11.2025 11:42

[2. Nauki ekonomiczne]

Автор: Зеленіна Владислава Олександрівна, студентка бакалаврату зі спеціальності “Міжнародні економічні відносини”, Маріупольский державний університет, м.Київ



У сучасному економічному середовище торговельні обмеження залишаються одним із ключових механізмів впливу на міжнародні відносини та розподіл економічних ресурсів. Вони визначаються як бажання одної із сторін торговельних відносин потіснити зарубіжних конкурентів на власному ринку або збільшити свою присутність чи утримати «завойовану» позицію на одному чи декількох зарубіжних ринках. 

На сьогодні основними засобами обмежувальної політики виступають імпортні тарифи, експортні та імпортні субсидії та нетарифні обмеження, серед яких квоти, ліцензування, технічні бар’єри, санітарні та фітосанітарні заходи.

До причин виникнення торговельних конфліктів можна віднести структурний дисбаланс у зовнішній торгівлі, зростання дефіциту торговельного балансу, необхідність захисту національного виробника або стратегічних галузей, а також прагнення держав до збереження технологічного й економічного лідерства. У багатьох випадках такі війни стають відповіддю на зміну економічної рівноваги, коли нові центри сили починають витісняти традиційних лідерів зі світових ринків.

Класичні економічні теорії по-різному трактують роль торговельних обмежень. Прихильники вільної торгівлі, як Адам Сміт і Девід Рікардо, доводили, що протекціонізм знижує ефективність міжнародного обміну і гальмує економічне зростання [4]. Тобто країни повинні виробляти товари з меншими витратами, й обмінювати їх на товари, які виробляються іншими країнами, однак ефективніше. Водночас представники неомеркантилістичного підходу, такі як Фрідріх Ліст, вважали обмеження імпорту доцільним інструментом для захисту «молодих галузей» та підвищення конкурентоспроможності національної економіки [4].

Однак у епоху глобалізації торговельні війни набули нових форм і масштабів. Якщо раніше головним об’єктом суперництва були сировинні та промислові товари, то нині — високотехнологічна продукція, інтелектуальна власність і цифрові ресурси.

Згідно з аналізом бази даних торговельних спорів СОТ, світовий експорт продукції, що входить до списку ITA (Угоди про інформаційні технології), зріс більш ніж утричі з 1996 року та досяг 2,5 трлн доларів США у 2021 році, а експорт продукції за розширеним списком ITA, погодженим у 2015 році, оцінюється приблизно в 2,1 трлн доларів США [2]. 

З початку 1995р. до листопада 2025 року, загалом було подано 642 запити на консультації між членами організації [2]. Детально проведений аналіз останніх років показує тенденцію зростання значущості технологічної сфери у торговельних конфліктах. Згідно з розрахунками, у період 2015–2025 років було розглянуто 152 справ, з яких 25 звернень пов’язані зі сферою ІТ, що складає 15,1% , а вибірка останніх двох років показала зростання цього співвідношення у двічі (33,3%), що підтверджує теорію про поступове зміщення фокусу уваги  міжнародних економічних конфліктів — від традиційних складових до технологічних суперечок, пов’язаних із контролем над даними, ІТ-компонентами, інтелектуальною власністю та стратегічними інноваціями. 

Одним із найбільш показових прикладів сучасних торговельних війн є протистояння між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою, яке розпочалося у 2018 році. Попри широкий спектр питань, основні суперечності зосереджуються саме у сфері технологій та інновацій, де об’єктом суперництва стали дані, інновації та цифрові ресурси, насамперед контроль над виробництвом мікрочипів, телекомунікаційним обладнанням, системами штучного інтелекту та кібербезпекою. 

Впроваджені обмежень призвели до низки економічних наслідків не тільки для країн-суперниць, а й вплинули на світовий економічний простір. Перш за все, це вплинуло на зростання виробничих витрат, адже торгівельні бар’єри напряму впливають на собівартість товарів. Також під тиском тарифів і санкцій транснаціональні корпорації почали переміщувати частину виробництва з Китаю до В’єтнаму, Мексики, Індії або Східної Європи. Це призводить до фрагментації глобальних ланцюгів створення вартості, підвищення транзакційних витрат і зниження ефективності світового виробництва. Ще одним очевидним наслідком є зменшення інвестиційних потоків. За даними OECD, після 2019 року глобальні потоки інвестицій у виробництво напівпровідників скоротилися на понад 17%, що пояснюється політичною невизначеністю та ризиком санкційного тиску [3].

Крім того, ІТ можуть бути не тільки об’єктом конфлікту, а й виступати як інструмент економічного впливу. Серед таких механізмів можна виділити: цифрові санкції та обмеження на передачу даних; кібератаки; кібершпигунство; викрадення інтелектуальної власності та інформаційна пропаганда. Усі ці методи можуть бути задіяні для дестабілізації країн-опонентів при міжнародних суперечках.

Підсумовуючи, структуровані наслідки торгівельних обмежень, пов’язаних з інформаційними технологіями, що впливають на світовий економічний розвиток наведено на рис.1:




Рис. 1 Наслідки торгівельних обмежень на світовий економічний розвиток

В умовах сучасної глобальної економіки торговельні конфлікти набувають дедалі більшої технологічної складової, а інформаційні технології виступають як об’єктом суперечок, так і інструментом економічного впливу. Це створює новий рівень взаємозалежності між країнами, де технологічна політика, патентні права та доступ до цифрових ресурсів стають критичними факторами конкурентоспроможності. Використання ІТ у конфліктах змінює структуру міжнародної торгівлі, підвищує важливість стратегічних галузей та стимулює країни до інновацій і модернізації власних виробництв. Водночас такий розвиток подій підкреслює необхідність міжнародного регулювання і координації для зменшення ризиків для глобальної економіки та запобігання ескалації технологічних суперечок.

Список використаних джерел

1. Digital trade. OECD. URL: https://www.oecd.org/en/topics/digital-trade.html.

2. Information Technology Agreement. World Trade Organization. URL: https://www.wto.org/english/tratop_e/inftec_e/inftec_e.htm.

3. OECD (2019-12-12), “Measuring distortions in international markets: The semiconductor value chain”, OECD Trade Policy Papers, No. 234, OECD Publishing, Paris. http://dx.doi.org/10.1787/8fe4491d-en 

4. І.Б З. Історія економічних вчень : навч. посіб. Київ : Цент учб. літ., 2013. 185 с. URL: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5448/1/textbook2.pdf.

5. Торговельні війни сучасності та їх вплив на економічне зростання і розвиток у світі та Україні. / Наук. ред. В.Юрчишин. – Київ: Заповіт, 2019. – 188 с. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення