МОДЕЛЮВАННЯ КВАЗІКРИХКОГО РУЙНУВАННЯ
12.11.2025 19:28
[3. Nauki techniczne]
Автор: Гануліч Борис Костянтинович, кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник, Луцький національний технічний університет
Відомо (про це наголошується у всіх роботах з механіки руйнування), що реальні матеріали виявляють у багато разів меншу міцність, ніж можна було б сподіватися на основі аналізу молекулярних сил. Так, наприклад, скло могло би бути одним із найкращих конструкційним матеріалом: корозійно стійке і міцне, лише алмазним інструментом, чи інструментом із спеціального сплаву можливо зробити подряпину на склі. Проте скло, за звичайних умов абсолютно крихке. На противагу метали і сплави руйнуються пластично, квазікрихко і , також крихко. При розтязі тіла з еліптичним вирізом у напрямі однієї з осей еліпса напруження , що виникають у вершині еліпса, визначаються формулою [1]
де σy – рівномірні напруження, що діють далеко від еліптичного вирізу; a, b – півосі еліпса, а – вздовж ох, в – у напрямі оу.
Із формули (1) видно, що при

(рівнозначно еліпс перетворюється у тріщину) напруження є нескінченно великими. Отже, наявність у матеріалі тріщин, чи інших тріщино подібних дефектів зумовлює міцність у багато разів меншу від теоретичної.
Розв’язки задач про знаходження напружень і переміщень в околі вершини тріщини (ВТ) вперше отримав Віггард. Він показав, що безпосередньо біля ВТ напруження описуються залежністю
де K1- коефіцієнт інтенсивності напружень, прямо пропорційний параметру навантаження; r – віддаль від ВТ; Y(r,θ) – безрозмірна тарувальна функція, яка у кожній окремій задачі визначається геометрією тріщини, геометрією тіла і способом прикладання навантаження. У лінійній механіці руйнування за критерій крихкого (квазікрихкого) руйнування приймається критичне значення K1=K1c, яке називається в’язкістю руйнування або тріщиностійкістю в умовах відриву.
Найвагомішу роль у вирізненні квазікрихкого руйнування від абсолютно крихкого відіграє пластична зона біля ВТ, де відбувається релаксація напружень, тобто зменшення їх від нескінченно великих, як це передбачують формули (1) і (2).
На основі рентгенографічних досліджень новоутвореної поверхні руйнування показано [2,3] , що тріщиностійкість металу можна визначити за формулою
де Е- модуль Юнга, h0 - висота нерівностей (шороховатостей) поверхні злому, причому глибина пластичної зони рівна h0.
Отже, вивчення релаксаційних закономірностей у ВТ при квазікрихкому руйнуванні є необхідністю, що може передбачати тріщиностійкість матеріалу. У роботах [4-12] відмічається, що у багатьох випадках первинні пластичні деформації локалізуються у двох симетричних відносно площини тріщини смугах плинності, які виникають раптово і мають при цьому скінченну обмежену знизу довжину. Таку особливість появи пластичних деформацій у вигляді смуг плинності неможливо описати у рамках класичних теорій пластичності. Тому у статтях [7,8,12] пропонується новий підхід до опису появи первинних пластичних деформацій у вигляді окремих смуг плинності – смуг Людерса. Зокрема, у [12] на основі запропонованого нового підходу отримано загальний вид функції напружень Ері [1] і, відповідно, напружень, що передують появі смуг плинності біля вершини тріщини, тобто описується напружений стан, що визначає квазікрихке руйнування.
При поясненні експериментально спостережуваного масштабного фактору зменшення тріщиностійкості [13,14] напруження у пластичній зоні апроксимуються параболою, що проходить через три точки А(nr
пл,σ
1),
де 2nrпл- діаметр зразка, σ0,σ1,σ2 – напруження , що вираховуються на основі діаграми розтягу зразка із даного матеріалу. При розрахунку вкладу енергії деформації зони пластичності у загальні енергетичні затрати квазікрихкого руйнування пропонується σ0,σ1,σ2 замінити на теоретично розраховані [15], а саме:
де : σut- теоретична міцність за відриву, τut – теоретична міцність при зсуві , εut- гранична деформація за відриву, Е – модуль Юнга, G – модуль зсуву, ρ – густина, r – питома теплота пароутворення, λ – питома теплота плавлення, k=3 для Al, Fe, Cu,Ni, k=2 для Zn, k=20 для Pb. Останнім часом зацікавленість до експериментальних досліджень тріщиностійкості металів дещо знижується, тому що як показано, зокрема, у роботі [16], залишковий ресурс при втомному навантаженні складає менше 5% початкового при зародженні втомної тріщини. Проте вивчення квазікрихкого руйнування є актуальним, оскільки дозволяє визначати напрями досліджень для створення високоміцних конструкційних матеріалів. Слід також зауважити, що середовище, у якому використовується певна конструкція може змінювати пружні, отже і міцнісні характеристики металу [17].
Література
1. Timoshenko S.P. and Goodier J,N. Theory of Elasicity. – New York: McGraw-Hill,1970. - 576 p.
2. Ganulich B.K., Tymoshcook V.M., Golian O.M. Assessing the power loss under quasi-brittle fracture based on X-ray investigation of the new surface // Materials Science.- 09.05.2020.- 55 (4). – Р.509-513.
3. Гануліч Б.К., Тимощук В.М., Голіян О.М. Оцінювання енергетичних затрат за квазікрихкого руйнування на основі рентгенографічних досліджень новоутвореної поверхні //Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2019. – 55, №4-С.47-50.
4. Гануліч Б.К. Напружений стан м’якого прошарку в умовах плоскої та осесиметричної деформацій // Фізико-хімічна механіка матеріалів. – 2023. - №6. – С.78-82.
5. B.K. Hanulich. Stress State of a Soft Interlayer under Conditions of Plane and Axisymmetric Strains // Journal: Materials Science. –59(6). – Р.239- 243. DOI: 10.1007/s11003-024-00841-3.
6. Ganulich B.K., Pokhmursky V.I. On Stress Relaxation at the Tip of a Crack under Normal Tension // Defect Assessment in Components Fundamentals and Applications. – European Symposium on Elastic-Plastic Fracture Mechanics, Freiburg - 1991.- Mechanical Engineering Publications, London. – Р.55-63.
7. B.K. Ganulich. To calculate the general yield strength of bodies under the conditions of plane deformation // Materials Science.- 11.1983.- 18(1). – Р. 111-113.
8. B.K. Ganulich. Stress relaxation around the Original Paper // Strength of materials. – 09.1988. - 18 (5). – Р.194-199.
9. Гануліч Б.К. Про релаксацію напружень біля вершини тріщини відриву в металічних матеріалах // Проблеми міцності. – 1994. -№3. – С.37-42.
10. Гануліч Б.К. Про розвиток пластичних деформацій у локальних шарах плинності // Проблеми міцності. – 1988. -№3. – С.73-76.
11. B.K. Ganulich. On relaxation of stresses near the tip of a separation crack in metallic materials // Strength of materials.- 1994.-26 (3). – Р.194-199.
12. Hanulich B.K. Determination of limiting load when reaching the metal yield under plane deformation // Materials Science. - 2025.- No.4 – Р.61-66.
13. I.P. Gnyp, V.I. Pokhmurskii, B.K. Ganulich. Assessing the correctness and possibility of using the soft layers technique // Materials Science. Original Paper- 03.1979.- 15 (2). – Р. 129-133.
14. B.K. Ganulich, I.P. Gnyp, V.I. Pokhmurskii Contact strengthening of soft layers // Materials Science Original Paper.- 05.1982.- 17 (3). – Р. 261-265.
15. B.K. Ganulich, Y.L Ivanytskyi, V.М. Boiko, R.О. Shyshkovskyi. Evaluation of the theoretical strength of metals and experimental verification // Materials Science.- 02.2020.- 56 (4). – Р.454-460. DOI:10.1007/s11003-021-00450-4
16. B.K. Ganulich, L.M. Bilyi, V.E. Ryabtsev, М.I .Voitsekhovskii. Corrosion-Mechanical Stability of 28Kh2MFBD Steel in a 3% Aqueous Solution of Sodium Chloride // Materials Science. – Original Paper.- 07.1990.-25 (4). – Р.396-399.
17. B.K. Ganulich. A method for measuring the changes in shear modulus due to the adsorption effect of liquids // Materials Science. - Original Paper. - 09.1987.-22 (1). – Р.137-140.