РОЛЬ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ У ФОРМУВАННІ ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

РОЛЬ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ У ФОРМУВАННІ ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА

11.11.2025 10:30

[1. Systemy i technologie informacyjne]

Автор: Лукач Іван Іванович, аспірант Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука», Рівне, Україна; Білоус Ілля Ігорович, аспірант Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука», м. Рівне, Україна


ORCID: 0009-0007-4358-5060 Лукач І.І.

ORCID: 0009-0009-0602-1068 Білоус І.І.

На сьогодні розвиток інноваційних цифрових технологій в умовах глобальної цифрової трансформації став одним із головних факторів, що визначають динаміку світового прогресу.  Формування цифрового суспільства  ефективно  змінює структуру виробництва, споживання, управління та освіти. Важливою складовою цієї трансформації є Інтернет речей (Internet of Things, IoT), що забезпечує взаємодію між фізичними об’єктами, людьми та інформаційними системами в реальному часі.

Відповідно до Звіту  [1] глобальний ринок цифрової трансформації у 2024 році оцінювався в 1,06 трильйона доларів США. Прогнозується, що ринок зростатиме зі середньорічним темпом зростання (CAGR) на рівні 28,20% протягом 2025–2034 років. Ключовими факторами, що стимулюють попит на цифрову трансформацію, є розширення платформ електронної комерції та швидкий розвиток і впровадження нових технологій, таких як штучний інтелект, хмарні обчислення та Інтернет речей.

Цифрові технології та цифрова трансформація поступово стають основою життєдіяльності інформаційного суспільства, вдосконалюючи його [2].

Інтернет речей (IoT) — це концепція, що передбачає об’єднання фізичних об’єктів у мережу через цифрові технології, сенсори та програмні платформи з метою збору, обробки й обміну даними без участі людини.

Ключовими компонентами IoT є:

- сенсорні пристрої, що здійснюють вимірювання параметрів середовища;

- мережеві протоколи (Wi-Fi, 5G, LoRaWAN тощо);

- аналітичні платформи для обробки великих масивів даних;

- інтерфейси користувача, що забезпечують управління й моніторинг.

Багато країн покладають великі надії на цифровізацію економіки, впроваджуючи при цьому різні елементи автоматизації.  Саме Інтернет речей  дослідники називають одним із ключових понять цифрової економіки  [3].

Застосування IoT охоплює практично всі сфери суспільства:

- Розумні міста — оптимізація транспортних потоків, управління освітленням і ресурсами;

- медицина — дистанційний моніторинг стану пацієнтів;

- освіта — інтелектуальні навчальні середовища;

-сільське господарство — точне землеробство та моніторинг урожайності;

- промисловість — концепція «Індустрія 4.0», заснована на автоматизації виробничих процесів.

Таким чином, Інтернет речей формує технічну основу для переходу від традиційних інформаційних систем до інтегрованих цифрових екосистем.

Інтернет речей є не лише технологічним інструментом, а й соціальним феноменом, який змінює спосіб життя, мислення та взаємодії людей.

У цифровому суспільстві дані, що генеруються IoT-пристроями, стають ресурсом для прийняття рішень, планування розвитку міст, забезпечення екологічної безпеки та підвищення якості життя.

Взаємодія цифрового суспільства та IoT проявляється у трьох вимірах:

а) економічному — створення нових ринків і бізнес-моделей, заснованих на даних (Data-driven economy);

б) соціальному — персоналізація сервісів, зростання доступу до інформації, формування цифрової культури;

в) управлінському — цифрове врядування, аналітика в реальному часі, автоматизовані рішення для публічних послуг.

Водночас масштабна інтеграція IoT породжує ризики — порушення приватності, кіберзлочинність, технологічну залежність [4, 6].

У глобальному контексті особливої уваги потребують етичні аспекти використання IoT — питання приватності, автономності рішень і відповідальності за наслідки дій «розумних» систем.

В Україні цифровізація закріплена як один із пріоритетних напрямів державної політики. Ключовими ініціативами є:

- створення екосистеми «Держава у смартфоні»;

- впровадження платформи «Дія»;

- розвиток цифрової освіти через платформу «Дія. Цифрова освіта»;

- формування нормативної бази для розвитку штучного інтелекту та IoT.

Потенціал розвитку Інтернету речей в Україні пов’язаний із агросектором, енергетикою, транспортом та охороною здоров’я. Водночас потребують вдосконалення питання інфраструктури зв’язку, правового регулювання та міжнародної інтеграції у європейський цифровий простір.

Цифрове суспільство є результатом глибоких технологічних і соціальних змін, що охоплюють усі сфери життєдіяльності людини. Інтернет речей виступає фундаментом цифрової трансформації, створюючи нові можливості для розвитку економіки, науки та державного управління.

Разом із тим поширення IoT потребує узгодження технологічних інновацій із етичними, правовими та безпековими стандартами. Для України стратегічним завданням є розвиток цифрової інфраструктури, підготовка кадрів і забезпечення довіри громадян до цифрових сервісів.

Література

1. POLARIS. MARKET  RESEARCH. Звіт про ринок цифрової трансформації. (2025) https://www.polarismarketresearch.com/industry-analysis/digital-transformation-market

2. Юскович-Жуковська В.І. Цифровізація інформаційного суспільства 5.0 / Economic and social-focused issues of modern world, Bratislava, 2019. – P. 197-201. Збірник статей Прешовського університету (Словаччина). https://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/23261/1/%D0%A7%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%202.pdf

3.  Valentyna Yuskovych-Zhukovska. Тенденції розвитку цифрових технологій від Інтернету людей до Інтернету речей / DIGITALIZATION AND INFORMATION SOCIETY. SELECTED ISSUES.    University of Technology, Katowice. Publishing House of University of Technology, Katowice, Poland, 2022, Р. 6-12.

http://www.wydawnictwo.wst.pl/uploads/files/8b03138919e2513e3eb7df528f532ecc.pdf DOI: 10.54264/M008

4. Юскович-Жуковська В. І. Розвиток технологій Інтернет речей / Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку вищої школи та економіки в ХХІ столітті». Тези доповідей. – Рівне, 2018. – С. 91–93.

5. Юскович-Жуковська В.І. Автоматизоване керування цифровим будинком / В. І. Юскович-Жуковська / Матеріали V Міжнародної науково-технічної конференції «Комп’ютерне моделювання та оптимізація складних систем». – Дніпро : Баланс-клуб, 2019. – С. 231-233. https://udhtu.edu.ua/wp-content/uploads/2023/08/cmoss_2019.pdf

6. Юскович-Жуковська В.І. Інформаційна безпека Інтернету речей. // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференція "Дослідження інновацій та перспективи розвитку науки і техніки в XXI столітті" (Рівне,25-26 листопада 2021р.) Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука. Рівне: Видавничий дім "Гельветика", 2021. Ч.3 204с. С.66-68.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення