ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕДУРА ЗВІЛЬНЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕДУРА ЗВІЛЬНЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

10.11.2025 21:31

[1. Systemy i technologie informacyjne]

Автор: Горбань Домініка Вадимівна, здобувач вищої освіти Дніпровського державного університету внутрішніх справ


Звільнення працівника є завершальним етапом трудових правовідносин, який має важливе юридичне значення як для працівника, так і для роботодавця. Цей процес регулюється комплексом нормативно-правових актів, що передбачають як загальні, так і спеціальні підстави для припинення трудового договору. Попри наявність детальної законодавчої бази, у практиці трудових відносин продовжують виникати проблеми, пов’язані з неоднозначним тлумаченням підстав звільнення, дотриманням установлених процедур і захистом трудових прав у разі їх порушення.

Основним нормативним актом, що регламентує припинення трудового договору, є Кодекс законів про працю України, який визначає загальні підстави припинення трудових відносин у статті 36 та спеціальні — у статтях 37–41 [1]. Зокрема, закон передбачає припинення трудового договору за угодою сторін, з ініціативи працівника, з ініціативи роботодавця, у зв’язку із закінченням строку договору, змінами в організації виробництва чи праці, а також за іншими обставинами, передбаченими законом [2].

У науковій літературі пропонується класифікація підстав звільнення за кількома критеріями: за ініціатором припинення трудового договору (працівник, роботодавець або спільна угода сторін), за змістом підстави (закінчення строку трудового договору, порушення трудових обов’язків, реорганізація підприємства тощо), а також за наявністю спеціальних гарантій для окремих категорій працівників [3]. Такий підхід дозволяє систематизувати підстави звільнення і виявити проблемні аспекти застосування кожної з них.

В останні роки трудове законодавство України зазнає суттєвих змін, що зумовлено як необхідністю його адаптації до європейських стандартів, так і потребами ринку праці. Зокрема, уточнюються окремі положення щодо строкових договорів, розширюються гарантії для окремих категорій працівників, деталізуються норми щодо звільнення у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією підприємств [4]. Проте навіть після цих оновлень залишаються проблеми практичного застосування, пов’язані з недотриманням процедури або помилками у документальному оформленні.

Процедура звільнення передбачає дотримання певної послідовності дій. Якщо працівник бажає звільнитися за власним бажанням, він подає письмову заяву за два тижні до бажаної дати припинення трудових відносин. Водночас закон дозволяє розірвання трудового договору без відпрацювання двотижневого строку у випадках, коли існують поважні причини, наприклад, переїзд на нове місце проживання, вступ до навчального закладу чи порушення роботодавцем трудового законодавства [5].

З боку роботодавця процедура звільнення передбачає обов’язкове видання наказу або розпорядження про звільнення з чітким посиланням на відповідну статтю КЗпП України, внесення запису до трудової книжки працівника, здійснення остаточного розрахунку та видачу всіх необхідних документів у день звільнення [6]. Недотримання хоча б одного з цих елементів може стати підставою для визнання звільнення незаконним. Відповідно до судової практики, порушення строків повідомлення або неналежне оформлення документів нерідко призводять до відновлення працівника на посаді та стягнення компенсації з роботодавця [7].

Однією з найпоширеніших проблем практичного застосування є невизначеність поняття «поважної причини» звільнення. У судовій практиці немає єдиного підходу до оцінки таких обставин, що створює простір для суб’єктивного трактування з боку як працівника, так і роботодавця [3]. Також суттєвими залишаються порушення, пов’язані з неправильною кваліфікацією підстав звільнення, особливо у випадках, коли роботодавець прагне припинити трудові відносини через дисциплінарні проступки працівника, не маючи достатніх доказів таких порушень.

Окремої уваги потребує питання звільнення працівників, які мають додаткові трудові гарантії. Відповідно до законодавства, не допускається звільнення вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, осіб з інвалідністю та інших категорій, визначених законом, за ініціативою роботодавця, за винятком випадків повної ліквідації підприємства [1]. Проте на практиці фіксуються випадки, коли такі гарантії ігноруються, що призводить до судових спорів та накладення штрафів.

Не менш актуальною проблемою є неузгодженість норм трудового законодавства з новими формами зайнятості. Зокрема, трудові відносини на умовах гнучкого графіка або дистанційної роботи створюють нові виклики у процедурі звільнення. Законодавство не завжди враховує специфіку таких договорів, що ускладнює визначення моменту припинення трудових відносин і порядок розрахунків [4].

Крім того, на практиці виникають проблеми із застосуванням нових підстав звільнення, запроваджених останніми змінами КЗпП України. Наприклад, не завжди чітко визначається, як правильно документально оформити звільнення у зв’язку з відсутністю працівника на роботі понад чотири місяці поспіль без поважних причин або за результатами медичного огляду, що встановлює невідповідність займаній посаді [5].

З метою запобігання конфліктним ситуаціям доцільно посилити контроль за дотриманням норм трудового законодавства, підвищити рівень правової обізнаності працівників і кадрових служб підприємств, а також проводити роз’яснювальну роботу щодо правильного оформлення документів при звільненні. Важливу роль відіграє і належне ведення кадрової документації, адже будь-які неточності у формулюваннях наказів чи заявах можуть бути використані як аргумент у судовому процесі [6].

Отже, питання підстав і процедури звільнення залишається одним із найпроблемніших у сфері трудового права. Недосконалість законодавчого регулювання, відсутність уніфікованого тлумачення окремих понять і неуважність до формальних вимог створюють значні ризики для сторін трудових відносин. Для забезпечення стабільності та справедливості трудових відносин необхідно вдосконалювати правове регулювання звільнення, узгоджуючи його із сучасними тенденціями розвитку ринку праці та міжнародними стандартами трудового права.

Список використаних джерел:

1. Кодекс законів про працю: Закон України від 10.12.1971. № 322-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/322-08 (дата звернення 24.10.2025).

2. Теліпко В. Е., Дутова О. Г. Трудове право України: підручник. Київ: Центр учбової літератури, 2020. 456 с.

3. Підстави та умови припинення трудового договору з ініціативи працівника. URL: https://osvita.ua/vnz/reports/law/9463/ (дата звернення 24.10.2025). 

4. Звільнення працівника: які підстави та як документально оформити. URL: https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/98256-zvilnennia-pracivnika-iaki-pidstavi-ta-iak-dokumentalno-oformiti (дата звернення 24.10.2025).

5. Процедура звільнення працівника за різних підстав. URL: https://kadroland.com/news/780-procedura-zvilnennya-pracivnika-za-riznix-pidstav (дата звернення 24.10.2025).

6. Трудове право та трудові відносини в Україні. URL: https://ua.accace.com/trudove-pravo-ta-trudovi-vidnosyny-v-ukrayini (дата звернення 24.10.2025).

7. Трудове право України: навчальні матеріали. Дніпро: ДДУВС. 2016. 87 с.  URL: https://dduvs.edu.ua/wp-content/uploads/files/Structure/library/student/lectures/1121/11.1.pdf (дата звернення 24.10.2025).

__________________________

Науковий керівник: Золотухіна Лілія Олександрівна, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпровського державного університету внутрішніх справ



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення