ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА ЧАЕС ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ
10.11.2025 19:18
[5. Nauki prawne]
Автор: Тімашов Віктор Олександрович, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права Державного торговельно-економічного університету, м. Київ; Сослюк Софія Андріївна, студентка Державного торговельно-економічного університету, м. Київ
Аварія на ЧАЕС досі залишається серйозною екологічною та соціальною проблемою України. Незважаючи на те, що з моменту катастрофи пройшло вже 39 років, її наслідки досі продовжують впливати на довкілля, здоров’я населення та економічну діяльність країни[1]. Значна частина територій, що зазнали радіоактивного забруднення, все ще залишається непридатною для звичайного землекористування і потребує постійного та належного державного контролю.
Після катастрофи було створено спеціальні зони: зону відчуження, зону обов'язкового відселення, зону гарантованого добровільного відселення та зону посиленого радіоекологічного контролю[2]. Ці території набули особливого правового статусу, що передбачає обмеження на використання земель, проживання населення, господарську діяльність і природокористування.
Правове регулювання діяльності в зонах радіоактивного забруднення базується на низці нормативно-правових актів. Серед них можна виділити Закон України «Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який регулює питання поділу території на відповідні зони, закріплює і гарантує забезпечення режиму використання та охорони вказаних територій з метою зменшення дії радіоактивного опромінення на здоров'я людини та на екологічні системи. Також не менш важливим є Закон України «Кодекс Цивільного Захисту», постанови Кабінету Міністрів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та Державне агентство з управління зоною відчуження.
Проте, незважаючи на розвинену законодавчу базу, система управління забрудненими територіями стикається з системними проблемами. Найбільш гострою є проблема незаконного землекористування, що включає самовільне використання земельних ділянок, несанкціоновану вирубку лісів (у 2025 році в зоні відчуження було незаконно вирубано дерева на суму понад 77 млн гривень), незаконне ведення сільськогосподарської діяльності (на Житомирщині в 2021 році було незаконно передано у користування 1790 гектарів земель для вирощування сільгосппродукції), несанкціоноване відвідування територій зони відчуження[3].
Особливо загрозливими є випадки, коли земельні ділянки у зоні безумовного відселення, якими може розпоряджатися виключно Кабінет Міністрів України, передаються у незаконне користування[4]. Будь-яка господарська діяльність на таких територіях без спеціального дозволу є не лише порушенням правового режиму, а й серйозною загрозою національного масштабу.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, зокрема статті 52, 53-1, 53-3 та 55, передбачають відповідальність за: псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель, самовільне зайняття земельної ділянки, незаконне заволодіння ґрунтовим покривом земель та порушення правил землеустрою. Загалом, ці правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу, у розмірі, передбаченому законодавством [4].
Важливо усвідомлювати, що подібні випадки не є поодинокими, а виникають через системні проблеми в контролі. Корупційні схеми, що охоплюють посадовців місцевого рівня та бізнес, дозволяють обходити навіть найсуворіші законодавчі обмеження. Відсутність ефективного постійного моніторингу, слабка технічна оснащеність контролюючих органів та низькі штрафи, які не перекривають прибуток від незаконної діяльності, створюють середовище для повторення таких правопорушень. Це свідчить про необхідність не лише посилення покарань, а й перекриття корупційних схем та запровадження прозорих правил прийняття рішень щодо використання земель.
Для вирішення накопичених проблем запропоновано комплекс заходів, заснованих на аналізі міжнародного досвіду. Аварія на АЕС «Фукусіма-1», яка сталася 11 березня 2011 році стала найбільшою техногенною катастрофою після ЧАЕС. Досвід Японії з подолання її наслідків є надзвичайно цінним для України, оскільки демонструє сучасні, технологічно просунуті підходи до управління радіоактивно забрудненими територіями. Катастрофа на АЕС "Фукусіма-1" отримала максимальний 7-й рівень за Міжнародною шкалою ядерних подій — до того часу так оцінювали лише аварію на Чорнобильській АЕС[5].
Зокрема, досвід Японії після аварії на АЕС «Фукусіма-1» демонструє ефективність таких підходів: динамічне зонування з періодичним переглядом меж зон на основі моніторингу; встановлення надзвичайно жорстких гранично допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування; повна прозорість та відкритість даних моніторингу; створення ефективної системи тестування сільгосппродукції[6].
Окремий перспективний напрям - розвиток відновлювальної енергетики в зоні відчуження. У 2018 році тут було введено в експлуатацію першу сонячну електростанцію «Солар Чорнобиль», потужністю близько 1 МВт, яка стала символом перетворення території катастрофи на джерело екологічної енергії. Цей приклад довів, що навіть у зонах радіоактивного забруднення можливо безпечно реалізовувати проєкти з відновлювальної енергетики за умови належного контролю та дотримання вимог радіаційної безпеки[7].
Проведене дослідження доводить необхідність комплексного підходу до подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Ключовими напрямами вдосконалення системи управління зоною відчуження є: посилення адміністративно-правових механізмів шляхом збільшення штрафних санкцій до рівня, що перевищує економічну вигоду від незаконної діяльності; впровадження сучасних технологій моніторингу, включаючи супутникові системи спостереження та автоматизовані комплекси контролю радіаційного стану; запровадження принципу повної прозорості даних; адаптація міжнародного досвіду динамічного зонування; та розвиток альтернативної енергетики на забруднених територіях.
Реалізація запропонованих заходів дозволить створити ефективну систему управління радіоактивно забрудненими територіями, забезпечити їх поступову реабілітацію та створити безпечні умови для майбутніх поколінь. Вирішальними чинниками успіху є поєднання ефективного правового регулювання, інноваційних технологічних рішень та політичної волі до впровадження комплексного підходу до управління зоною відчуження.
Список використаних джерел:
1. Що сталося на ЧАЕС 26 квітня 1986 року: ретроспектива аварії - BBC News Україна. BBC News Україна. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-52416231 (дата звернення: 17.10.2025).
2. Верховна Рада України. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text (дата звернення: 17.10.2025).
3. Головний сайт для агрономів. В забороненій зоні радіаційного забруднення на Житомирщині місцеві фермери вирощували соняшник, їм повідомлено про підозру. Superagronom.com. URL: https://superagronom.com/news/21270-ponad-360-tonn-urojayu-sonyashniku-nezakonno-virostili-na-radiatsiyno-zabrudnenih-zemlyah-jitomirski-fermeri--voni-pid-slidstvom (дата звернення: 17.10.2025).
4. Верховна Рада України. Кодекс України про адміністративні правопорушення. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n315 (дата звернення: 17.10.2025).
5. Річниця аварії на АЕС у Фукусімі: які висновки стануть у пригоді Україні?. Українська Енергетика. URL: https://ua-energy.org/uk/posts/richnytsia-avarii-na-aes-u-fukusimi-iaki-vysnovky-stanut-u-pryhodi-ukraini(дата звернення: 17.10.2025).
6. Information on the Great East Japan Earthquake. Radionuclides in food. (n.d.). URL: https://www.mhlw.go.jp/stf/english/2011eq_food_0001.html
7. Ржеутська Л. Перша сонячна електростанція біля ЧАЕС до цих пір не працює – DW – 26.04.2018. dw.com. URL: https://www.dw.com/uk/перша-сонячна-електростанція-в-чорнобилі-до-цих-пір-не-працює/a-43552674 (дата звернення: 17.10.2025).