ІНСТИТУЦІЙНА СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО СТРАХОВОГО НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ІНСТИТУЦІЙНА СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО СТРАХОВОГО НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ

10.11.2025 18:56

[2. Nauki ekonomiczne]

Автор: Михайлишин Максим Вікторович, магістрант, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів; Приймак Ірина Ігорівна, доцент кафедри фінансів, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів


Страхування є важливим інструментом забезпечення економічної та соціальної стабільності, оскільки воно спрямоване на захист фізичних та юридичних осіб від фінансових втрат у разі настання страхових подій. Структура страхового ринку України формується з кількох взаємопов’язаних складових: інституційної (страхові компанії та їхні об’єднання), управлінської (державні органи нагляду на національному й міжнародному рівнях, а також саморегулівні організації страховиків і страхувальників) та обслуговуючої інфраструктури (посередницькі страхові та перестрахувальні установи, актуарії, асоціації страхових досліджень, інститут страхового омбудсмана). Узгоджена взаємодія цих елементів спрямована на зниження ризиків системних криз, захист прав учасників ринку, гармонізацію нормативної бази та підвищення ефективності механізмів контролю й нагляду [1].

Нагляд за дотриманням страхового законодавства в Україні здійснюється Національним банком України (НБУ), який регулює поведінку страховиків у взаємодії з їх клієнтами та має повноваження встановлювати відповідні вимоги до страхових компаній. Особливу актуальність цей нагляд набуває в умовах воєнного стану, коли регулятор виконує функції координації діяльності ринку страхових послуг в умовах підвищених ризиків.

Правовою основою реалізації НБУ повноважень у цій сфері є Закон України «Про Національний банк України» [2]. На підставі цих норм НБУ здійснює контроль через ведення Держреєстрів страховиків і перестраховиків, запобігання отриманню незаконних доходів від страхової діяльності, моніторинг платоспроможності страхових компаній, а також визначення необхідності введення адміністративних або дисциплінарних заходів. Додатково регулятор виконує загальні функції нагляду за страховиками відповідно до Закону України «Про страхування» № 86/95-ВР [3].

У практичному плані організація нагляду створювала колізію повноважень: НБУ контролює фінансову стабільність та прозорість страховиків, але не здійснює прямого державного нагляду за дотриманням профільного законодавства, що створює «правову лакуну» та може призводити до порушень прав страхувальників і затримок виплат.

З метою посилення нагляду за страховим сектором та небанківськими фінансовими установами НБУ змінив організаційну структуру. Департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг було реорганізовано у новий Департамент нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг, який отримав розширені повноваження. Як і попередній орган, він підпорядковується вертикалі «Пруденційний нагляд», очолюваній заступником голови НБУ. Нова структура спрямована на посилення контролю, підвищення ефективності ідентифікації ризиків на різних сегментах ринку, зміцнення наглядових команд та впровадження ризик-орієнтованого підходу до регулювання страхового сектору.

Іншою складовою державного страхового нагляду є  Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), вона відповідає за регулювання та нагляд за ринком капіталу, включаючи діяльність страхових компаній, які здійснюють випуск та обіг цінних паперів [4].  Її основні функції в контексті страхового нагляду включають:

- ліцензування та нагляд за діяльністю учасників фондового ринку, включаючи страхові компанії, які є емітентами цінних паперів.

- забезпечення прозорості та ефективності ринку капіталу, що включає контроль за дотриманням вимог щодо розкриття інформації та корпоративного управління страховими компаніями.

- застосування заходів впливу до учасників ринку за порушення законодавства, що регулює ринок цінних паперів.

Антимонопольний комітет України — здійснює контроль за дотриманням антимонопольного законодавства з боку великих страхових компаній. Хоча він не є безпосереднім учасником системи страхового захисту чи стороною страхового договору (за винятком випадків, коли виступає клієнтом), його роль полягає у забезпеченні чесної конкуренції на страховому ринку та запобіганні монополізації галузі.

Показовим прикладом ефективної самоорганізації страховиків є діяльність Національної асоціації страховиків України (НАСУ) — неприбуткової організації, що об’єднує провідних учасників ринку з метою впровадження високих стандартів і правил ведення страхової діяльності. НАСУ є асоційованим членом Європейської федерації страхування та перестрахування. До складу асоціації входять 16 страховиків non-life та 8 страховиків life, серед яких є компанії з українським та іноземним капіталом [5].

Метою діяльності НАСУ  є розробка, затвердження та впровадження високого рівня правил і стандартів діяльності на ринку страхових послуг. Вона виконує низку стратегічних функцій, спрямованих на розвиток страхового ринку України. Серед ключових завдань асоціації: участь у формуванні та вдосконаленні законодавчих актів у сфері страхування, проведення незалежної експертизи чинного законодавства та проектів нормативно-правових актів, а також захист та представництво спільних законних інтересів членів об’єднання. НАСУ реалізує проекти, що сприяють становленню та розвитку ринку страхових послуг, створює сприятливе інвестиційне середовище та забезпечує інформаційну, консультативну, методичну і організаційну підтримку своїм учасникам.

Особливості державного нагляду за діяльністю суб’єктів страхового ринку України в умовах воєнного стану характеризуються певною непослідовністю та хаотичністю (табл. 1). 

Таблиця 1

Слабкі та сильні сторони державного страхового нагляду




Джерело [6, c.242]

На даний час відсутній спеціалізований нормативний акт, який регламентував би порядок здійснення страхової діяльності в особливих умовах, визначав права та обов’язки страховиків щодо страхувальників, а також окреслював фінансову, майнову та договірну відповідальність страховика перед споживачами послуг у період воєнного стану. Більшість страховиків трактує воєнний стан як форс-мажорну обставину, що на практиці надає їм можливість односторонньо ухилятися від виконання фінансових зобов’язань у відсутності чітко встановленого механізму контролю та нагляду.

Здійснення контролю та нагляду за страховим ринком в Україні покладено на три ключові органи: Державну фінансову інспекцію України, Державну аудиторську службу України та Національний банк України. При цьому останньому делеговано найширший спектр компетенцій у сфері фінансового моніторингу діяльності страховиків, проте він не відповідає за перевірку відповідності діяльності страховиків спеціалізованому страхового законодавству України, зокрема Закону України «Про страхування».

Отже, забезпечення ефективного державного нагляду в умовах воєнного стану потребує удосконалення нормативної бази, посилення інструментів контролю та розвитку прозорості і корпоративного управління страховиків.

Література

1. Плиса В.Й. Страхування: підручник, 2-ге вид, виправлене й доповнене. / В.Й. Плиса. Київ: Каравела, 2019. 512 с.

2. Про Національний банк України: Закон України від 17.02.2000. № 1458-ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text (дата звернення: 30.10. 2025)

3. Про страхування: Закон України від 18.11.2021 № 1909-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text (дата звернення: 30.10. 2025). 

4. Про Національну комісію з цінних паперів  та фондового ринку:  Указ президента України від 07.07.2020.  URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1063/2011#Text  (дата звернення: 30.10.2025)

5. Офіційний сайт Національна асоціація страховиків України. URL:   https://nasu.com.ua/about-nasu/ (дата звернення: 31.10.2025)

6. Тимчак М.В., Чепара І.П. Державний нагляд за діяльністю суб’єктів страхового ринку в умовах воєнного стану. Науковий вісник Ужгородського Університету 2024. С.238-245



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення