ХМАРНІ СЕРВІСИ, ТЕХНОЛОГІЇ ВЕЛИКИХ ДАНИХ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У БІБЛІОТЕЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ХМАРНІ СЕРВІСИ, ТЕХНОЛОГІЇ ВЕЛИКИХ ДАНИХ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У БІБЛІОТЕЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

19.09.2025 09:50

[1. Systemy i technologie informacyjne]

Автор: Козловський Сергій, аспірант спеціальності 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа, Західноукраїнський національний університет


Сучасні бібліотеки України та світу перебувають у стані глибокої цифрової трансформації, зумовленої глобальними процесами переходу до інформаційного суспільства, динамічним розвитком цифрових технологій та зміною очікувань користувачів щодо доступу до знань. Зростання обсягів інформаційних ресурсів, активне впровадження онлайн-сервісів та потреба у збереженні культурної спадщини створюють умови, за яких традиційна модель бібліотеки поступово змінюється на гнучкий, інтерактивний та технологічно підкований інформаційний центр. Ключовими інструментами у цьому процесі стають хмарні сервіси, технології великих даних (Big Data) та штучний інтелект (AI), що забезпечують нові можливості для управління інформацією, аналітики, доступу до ресурсів та збереження культурної спадщини [1, с. 62].

Використання хмарних сервісів у бібліотечній діяльності дозволяє забезпечити централізоване зберігання великих обсягів електронних ресурсів без необхідності інвестування в локальну інфраструктуру. Це відкриває широкі можливості для створення електронних архівів, репозитаріїв відкритого доступу, цифрових колекцій, навчальних ресурсів та оцифрованих фондів бібліотек. Наприклад, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського активно інтегрує хмарні платформи для зберігання та доступу до наукових публікацій та рідкісних видань [4, с. 70]. Водночас широке використання хмарних технологій піднімає питання безпеки інформації, конфіденційності користувацьких даних та захисту від кібератак.

Технології великих даних відкривають нові горизонти для аналітики бібліотечної діяльності. Використовуючи Big Data, бібліотеки можуть аналізувати поведінку користувачів, популярність ресурсів, читацькі запити та тенденції розвитку наукових і освітніх практик. Наприклад, університетські бібліотеки в США та Європі застосовують аналітичні платформи для прогнозування попиту на електронні видання, оптимізації закупівель та планування освітніх програм. В Україні окремі університети, зокрема Київський національний університет імені Тараса Шевченка, експериментують з аналізом читацьких запитів і цифрових колекцій для підвищення ефективності науково-освітніх процесів [3, с. 31].

Штучний інтелект у бібліотечній діяльності забезпечує автоматизацію рутинних процесів і створює нові можливості для обслуговування користувачів. Зокрема, AI дозволяє автоматизувати каталогізацію та індексацію ресурсів, розпізнавати друковані й рукописні тексти, оцифровувати та відновлювати архівні документи, а також впроваджувати віртуальних консультантів і чат-ботів. У міжнародній практиці, наприклад у Британській бібліотеці та бібліотеках Гарварду, AI застосовується для відновлення пошкоджених рукописів та створення інтерактивних баз даних. В Україні окремі проєкти, як Digital Library UA, демонструють потенціал AI у створенні систем персоналізованих рекомендацій [2, с. 47].

Виклики цифрової трансформації українських бібліотек включають обмежене фінансування, нестачу кваліфікованих кадрів, недостатню нормативно-правову підтримку, брак стандартизованих форматів для оцифрування культурної спадщини та низьку інтеграцію з міжнародними цифровими платформами. Для подолання цих проблем необхідне системне планування розвитку бібліотек, підтримка державних програм з цифровізації, партнерство з міжнародними організаціями та обмін досвідом із закордонними бібліотеками [1, с. 66].

Перспективи розвитку цифрових бібліотек полягають у створенні єдиних інтегрованих платформ, де хмарні сервіси, Big Data та AI працюють у синергії, забезпечуючи ефективне управління інформацією, доступ до знань та збереження культурної спадщини. Це дозволяє не лише оптимізувати внутрішні процеси бібліотеки, а й формувати нові освітні й наукові сервіси, підвищувати рівень інтерактивності та персоналізувати обслуговування користувачів. Важливим аспектом є розвиток цифрової гуманітаристики, що дозволяє відновлювати історичні документи, аналізувати культурні масиви та популяризувати національну спадщину на глобальному рівні [4, с. 76].

Таким чином, хмарні сервіси, технології великих даних та штучний інтелект перетворюють сучасну бібліотеку на активний інформаційний центр, здатний ефективно задовольняти потреби користувачів, зберігати культурну спадщину та інтегруватися у глобальний інформаційний простір. Попри наявні виклики, розвиток цифрових технологій у бібліотечній сфері залишається стратегічно важливим напрямом, що потребує системного підходу, підтримки держави, міжнародної співпраці та підвищення цифрової компетентності персоналу [2, с. 49].

Список використаних джерел:

1. Кобієв О. М., Карпенко О. О., Сафонова Т. А. Інформаційна аналітика в структурі діяльності національних бібліотек України / О. М. Кобієв, О. О. Карпенко, Т. А. Сафонова // Університетська бібліотека: новації та технології. – 2022. – № 7. – С. 62–69. – URL: https://unilibnsd.ust.edu.ua/article/view/270186

2. Шемаєва Г. В. Штучний інтелект у діяльності академічних бібліотек: зарубіжний та український досвід / Г. В. Шемаєва // Університетська бібліотека: новації та технології. – 2024. – № 8. – С. 45–52. – URL: https://unilibnsd.ust.edu.ua/article/view/318411

3. Осауленко О. Г., Горобець О. М. Використання великих даних в офіційній статистиці України: проблеми та шляхи вирішення / О. Г. Осауленко, О. М. Горобець // Статистика України. – 2023. – № 1. – С. 29–43. – URL: https://sit.stat.gov.pl/SiT/2023/1/gus_sit_2023_00_oleksandr_h._osaulenko_olena_horobets_using_big_data.pdf

4. Цифрова трансформація бібліотек України: поточний стан та перспективи / О. М. Кобієв, О. О. Карпенко, Т. А. Сафонова // Університетська бібліотека: новації та технології. – 2023. – № 10. – С. 70–77. – URL: https://www.researchgate.net/publication/381642927_Digital_Transformation_of_Ukrainian_Libraries_Current_State_and_Prospects



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення