Вас приветствует Интернет конференция!
Приветствуйем на нашем сайте
СУДОВА ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
09.07.2025 13:45
[5. Nauki prawne]
Автор: Ціжма Оксана Анатоліївна, судовий експерт за спеціальністю 12.1 визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, старший викладач кафедри підприємництва, торгівлі та прикладної економіки, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ; Ціжма Юрій Іванович, кандидат економічних наук, доцент кафедри підприємництва, торгівлі та прикладної економіки, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ
ORCID: 0000-0003-2860-0449 Ціжма О.А.
ORCID: 0000-0002-0048-2236 Ціжма Ю.І.
У сучасному світі, що стрімко розвивається під впливом новітніх інформаційних технологій, поняття «товар» та «торговельні відносини» зазнають кардинальних змін. Глобалізація економіки, масове використання мережі Інтернет та бурхливий розвиток електронної комерції не лише спрощують доступ до товарів і послуг, а й створюють нові, часто складніші, виклики для правової системи. Від традиційних фізичних товарів ми переходимо до цифрових продуктів, послуг та віртуальних активів, що ускладнює їх ідентифікацію, оцінку та контроль. У цьому динамічному середовищі судова товарознавча експертиза відіграє критично важливу роль, стаючи ключовим інструментом для встановлення істини у спорах, пов'язаних з якістю, походженням, вартістю та іншими характеристиками товарів. Проте, традиційні методи та підходи до її проведення вимагають суттєвої адаптації до реалій інформаційного суспільства.
Інформаційне суспільство характеризується глобалізацією інформації, що означає швидкий та необмежений доступ до величезних масивів даних. Цифровізація проникла у всі сфери життя, перетворивши традиційні процеси на електронні, а також сприяла повсюдному поширенню інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Особливо помітним є бурхливий розвиток електронної комерції, яка вже не є просто альтернативою традиційній торгівлі, а її невід'ємною та часто домінуючою частиною.
Ці зміни мають колосальний вплив на товарний обіг. Ми спостерігаємо значне зростання частки онлайн-продажів, здійснюваних через різноманітні платформи електронної комерції, такі як маркетплейси, інтернет-магазини та соціальні мережі [1]. Це призводить до розмивання географічних кордонів, адже споживач може придбати товар з будь-якої точки світу. Разом з тим, з'являються абсолютно нові об'єкти цивільного обігу, які не мають фізичного втілення: цифрові товари (електронні книги, музика, фільми, програмне забезпечення), онлайн-послуги, а також віртуальні активи та криптовалюти [2]. Крім того, ускладнюються логістичні ланцюги та транскордонні операції, що створює додаткові труднощі у відстеженні походження товару та його шляху до споживача. Важливою проблемою є також ідентифікація продавця та автентичності товару в умовах анонімності мережі, що часто використовується шахраями для реалізації фальсифікованої або неякісної продукції.
Розвиток інформаційного суспільства безпосередньо впливає на те, що саме досліджує товарознавча експертиза та як вона це робить. Поряд з традиційними фізичними товарами, новими об'єктами дослідження стають: цифрові копії товарів та електронні документи, програмне забезпечення, віртуальні товари та внутрішньоігрові предмети, «розумні» пристрої (IoT – Інтернет речей).
У відповідь на ці зміни відбувається адаптація традиційних методів та поява нових. Сучасні експерти активно використовують спеціалізоване програмне забезпечення для аналізу величезних масивів даних. Це може бути ПЗ для виявлення фальсифікату за штрих-кодом, аналізу динаміки цін на онлайн-майданчиках для визначення ринкової вартості, або ж для розшифровки інформації з «розумних» пристроїв. Все частіше застосовуються дистанційні методи дослідження, такі як відеоконференції для попереднього огляду товару, віддалена фото- та відеофіксація, а також аналіз електронних баз даних та реєстрів.
При роботі з електронними доказами особливо важливого значення набувають питання інформаційної безпеки та кібербезпеки [3]. Експерт повинен бути впевнений у цілісності, достовірності та незмінності цифрових даних, які він використовує у своєму дослідженні. Це вимагає використання спеціальних протоколів фіксації, хешування даних та зберігання електронних доказів. Досить часто виникає необхідність залучення фахівців з ІТ-сфери (програмістів, фахівців з кібербезпеки, цифрової криміналістики) для проведення комплексних експертиз, адже товарознавець сам по собі не завжди володіє достатніми знаннями для глибокого аналізу програмних кодів або цифрових слідів.
Розвиток інформаційного суспільства ставить перед судовою товарознавчою експертизою низку серйозних викликів:
-швидкість змін;
-доступ до інформації;
-проблеми автентичності та достовірності електронних доказів [4];
-юридичне регулювання;
-міжнародний аспект.
Водночас, інформаційне суспільство відкриває значні перспективи для розвитку судової товарознавчої експертизи:
-впровадження штучного інтелекту (ШІ) та машинного навчання, що може значно автоматизувати рутинні операції, аналізувати величезні масиви даних (наприклад, тисячі фотографій товарів для виявлення відмінностей або мільйони цін для оцінки ринкової вартості), а також прогнозувати тенденції ринку [5]. ШІ може допомогти в ідентифікації фальсифікованих товарів, аналізі дефектів на зображеннях, або навіть у формуванні попередніх висновків на основі наявних даних;
-блокчейн-технології дозволять створювати незмінні та прозорі записи про ланцюг поставок, підтверджуючи автентичність товару та його походження від моменту виробництва до споживача. Це значно спрощує завдання експерта щодо встановлення справжності продукції;
-розвиток спеціалізованого програмного забезпечення, яке дозволить проводити складні аналітичні дослідження, моделювати різні сценарії, автоматизувати розрахунки та генерувати візуалізовані звіти;
-міждисциплінарний підхід передбачає тісну співпрацю експертів-товарознавців з фахівцями з кібербезпеки, програмістами, фахівцями з цифрової криміналістики, інженерами та іншими спеціалістами, що дозволить здійснювати комплексний аналіз складних об'єктів та обставин;
-уніфікація та стандартизація методик для дослідження цифрових товарів, електронних доказів та проведення експертиз у віртуальному середовищі є критично важливою для забезпечення єдності судової практики та підвищення достовірності експертних висновків.
Розвиток інформаційного суспільства докорінно змінює ландшафт товарного обігу, трансформуючи його об'єкти, суб'єкти та механізми функціонування. Це, в свою чергу, ставить перед судовою товарознавчою експертизою нові, безпрецедентні виклики, які вимагають швидкої та ефективної адаптації. Від необхідності дослідження цифрових копій товарів до аналізу даних з «розумних» пристроїв та боротьби з кібершахрайством – сфера діяльності експерта-товарознавця значно розширилася.
Проте, попри складнощі, інформаційне суспільство відкриває й унікальні можливості для підвищення ефективності та точності судової експертизи. Інтеграція штучного інтелекту, блокчейн-технологій та спеціалізованого програмного забезпечення обіцяє автоматизацію рутинних процесів, підвищення точності аналізу та розширення аналітичних можливостей.
Для успішного розвитку судової товарознавчої експертизи в умовах цифровізації ключовими є кілька напрямків. По-перше, це безперервний професійний розвиток експертів, їхнє опанування новітніми технологіями та методами роботи з цифровими доказами. По-друге, це інтеграція сучасних технологій в експертну практику та використання міждисциплінарного підходу. І по-третє, це адаптація законодавства та розробка уніфікованих методик, що забезпечать правову визначеність та надійність експертних висновків.
Загалом, судова товарознавча експертиза є незамінним елементом у забезпеченні справедливого правосуддя в цифрову епоху. Її подальший розвиток та інтеграція з передовими технологіями дозволять ефективно вирішувати складні правові питання, пов'язані з товарами та послугами в інформаційному суспільстві, забезпечуючи захист прав споживачів та учасників ринку.
Література:
1.Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-viii#Text (дата звернення: 07.07.2025).
2.Демченко М. В. Цифрові активи як об'єкти цивільних прав: теоретико-правовий аспект. Право і суспільство, 2020, №2, с. 34-40.
3.Коваль В. І. Кібербезпека в діяльності судових експертів: сучасний стан та перспективи. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики, 2019, № 19, с. 108-115.
4.Петренко О. С. Проблеми доказування та достовірності електронних доказів у кримінальному провадженні. Вісник кримінального судочинства, 2021, № 3, с. 45-52.
5.Іванов П. В. Штучний інтелект у судовій експертизі: можливості та обмеження. Судово-експертна діяльність: сучасний стан та перспективи розвитку, 2022, № 1, с. 67-74.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Другие научные работы даной секции
Конференции
Конференции 2025
Конференции 2024
Конференции 2023
Конференции 2022
Конференции 2021
