ВПЛИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ФІСКАЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ В УКРАЇНІ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ВПЛИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ФІСКАЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ В УКРАЇНІ

03.07.2025 13:53

[2. Nauki ekonomiczne]

Автор: Гребеножко Вадим Олексійович, аспірант кафедри фінансів Університету Григорія Сковороди в Переяславі, місто Переяслав Київської області


ORCID: 0009-0008-3320-847X Гребеножко В.О.

Дослідження впливу євроінтеграції на трансформацію фіскального механізму забезпечення сталого розвитку в Україні показує, що євроінтеграція стала для України потужним каталізатором фіскальних реформ. Упродовж 2014-2021 років, виконуючи положення Угоди про асоціацію, Україна суттєво трансформувала свою податкову систему, бюджетну політику та практики управління фінансами задля їх відповідності європейським принципам сталого розвитку. Зокрема, суттєві зміни відбудися за такими напрямами:

-податкова система - під впливом євроінтеграції вона стала більш прозорою, нейтральною та прогнозованою. Впровадження європейських директив у сфері непрямого оподаткування (гармонізація ПДВ та акцизів) та боротьби з ухиленням (анти-BEPS, підготовка до ATAD) посилило спроможність держави акумулювати доходи без надмірного тиску на бізнес [1]. Податкові реформи 2015-2016 рр. зі зменшення навантаження на зарплати та спрощення адміністрування стимулювали детінізацію економіки і сприяли економічному зростанню [2]. Отже, євроінтеграція позитивно вплинула на фіскальну стійкість доходів бюджету і створила передумови для їх спрямування на потреби розвитку;

-бюджетні видатки - відбулося зрушення бюджету на користь соціально-економічного розвитку. Зросли обсяги і частки витрат на освіту, охорону здоров’я, інфраструктуру та соціальний захист – ключові сфери Цілей сталого розвитку;

-боргова та бюджетна стійкість - до початку війни Україна досягла відчутного прогресу у зміцненні фіскальної стійкості: контролювала дефіцит в межах 2-3% ВВП і знизила держборг до 50% ВВП [3], що відповідало європейським критеріям, це означає, що фіскальна система була здатна підтримувати цілі розвитку без нарощування невиправданих боргів, не створюючи загроз для майбутніх поколінь. Євроінтеграційний курс відіграв у цьому ключову роль – через вимоги МВФ/ЄС до дисципліни і впровадження кращих практик управління боргом (середньострокові стратегії, дедоларизація боргу тощо). Попри воєнні виклики, принцип фіскальної стійкості продовжує лежати в основі політики, що відповідає цілям сталого розвитку;

-децентралізація та прозорість - євроінтеграція стимулювала Україну стати більш європейською у питаннях урядування фінансами. Продовження інтеграції до європейських інституцій (наприклад, приєднання до системи обміну фінансовою інформацією ЄС, впровадження європейських стандартів внутрішнього контролю та аудиту) [4] ще більше підсилить підзвітність української фіскальної системи;

-підтримка Цілей сталого розвитку - євроінтеграція створила сприятливі умови для того, щоб фіскальна система України підтримувала Цілі сталого розвитку. Завдяки зростанню доходів (детінізація, боротьба з ухиленнями, економічне зростання), оптимізації видатків (бюджетні реформи, децентралізація) та залученню міжнародної допомоги, держава отримала більше ресурсів для інвестування в людський капітал, інфраструктуру, інклюзивність. Бюджетне планування на середньострокову перспективу (впроваджене з 2019 р.) дозволило пов’язати бюджет з національними цілями розвитку. У 2020 році Україна навіть провела бюджетне секвестрування відповідно до ЦСР – аналіз, як бюджетні програми сприяють досягненню SDGs, що є передовою практикою ООН. 

Таким чином, можна визначити стратегічні напрями трансформації фіскального механізму України, які повинні враховувати як виклики воєнного часу, так і потреби сталого відновлення економіки в постконфліктний період. Зокрема: фіскальна стійкість через контроль боргового навантаження; хменшення залежності від зовнішніх кредиторів; підвищення податкової ефективності та детінізація економіки; забезпечення макроекономічної стабільності; оптимізація видатків і переорієнтація на розвиток. Модель майбутнього фіскального механізму України має спиратися на фінансову самостійність, цифрову прозорість, податкову справедливість та стратегічну орієнтацію на розвиток. Такий підхід дозволить не лише подолати наслідки війни, а й створити умови для довгострокового сталого зростання та економічної безпеки.

Література:

1.План дій BEPS: ключові аспекти для України. Міністерство фінансів України. 13.10.2020 р. URL: https://www.mof.gov.ua/storage/files/2020_BEPS.pdf

2.Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/71-19#Text

3.Офіційний веб-сайт Міністерства фінансів України. URL: http://www.mof.gov.ua 

4.Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки». Відомості Верховної Ради (ВВР), 2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2970-20#Text

________________________________________________

Науковий керівний: Мельник Віктор Миколайович, доктор економічних наук, професор, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, місто Переяслав Київської області

 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення