ПІДХОДИ ДО ІНТЕГРАЦІЇ МІГРАНТІВ НА МІСЦЕВИХ РИНКАХ ПРАЦІ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ПІДХОДИ ДО ІНТЕГРАЦІЇ МІГРАНТІВ НА МІСЦЕВИХ РИНКАХ ПРАЦІ

05.06.2025 14:19

[2. Nauki ekonomiczne]

Автор: Стригуль Антон Андрійович, аспірант, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, Україна


ORCID: 0009-0000-8724-7628 Стригуль А.А.

Протягом останніх століть міграційні процеси мали значний вплив на розвиток держав, їхні внутрішньополітичні системи та економічну стабільність. У сучасному глобалізованому світі цей вплив лише посилився. Розвиток інфраструктури дозволив людям долати великі відстані з небаченою раніше швидкістю, а доступність інформації відкрила нові можливості для швидкої культурної адаптації та інтеграції в суспільства, що приймають мігрантів. Чим більший міграційний потік — тим потужніший вплив на економіку країни-реципієнта.

За останнє десятиліття країни Центральної та Східної Європи пережили кілька міграційних криз, зокрема ту, що була спричинена військовою агресією Росії проти України у 2022 році. З економічної точки зору, масштабні міграційні потоки змінюють національні ринки праці, насичуючи їх дешевою робочою силою та знижуючи попит на місцевих працівників. Це може призвести до різкого зростання безробіття, а відтак — до підвищення рівня злочинності. Необхідність забезпечення житлом, соціальною допомогою та підвищення витрат на безпеку суттєво обтяжують бюджети країн, що приймають мігрантів. У результаті економіка стикається з високим ризиком стагнації, що потенційно може загострити внутрішньополітичні напруження.

Основна мета цієї роботи — проаналізувати ефективність класичних та інноваційних моделей інтеграції в умовах сучасних міграційних потоків. Ключовими завданнями є виявлення економічних і соціокультурних викликів, спричинених масовою міграцією, порівняння традиційних і технологічно підтриманих підходів до інтеграції, а також окреслення політичних практик, що сприяють успішному включенню мігрантів у ринки праці країн-реципієнтів.

Наукова новизна дослідження полягає в міждисциплінарному підході до інтеграції мігрантів, який поєднує економічний аналіз з підходами соціальної політики та цифрової трансформації. У роботі наголошується на важливості адаптації інтеграційних стратегій до умов цифрової епохи та підкреслюється потенціал технологічних рішень у формуванні інклюзивних і стійких ринків праці.

Щоб уникнути економічної кризи, спричиненої неконтрольованою міграцією, політичне керівництво країн-реципієнтів має впроваджувати цілеспрямовані інтеграційні заходи. Інтеграція — це цілеспрямований і стратегічний процес, що потребує довгострокового планування та міжгалузевої співпраці. Вона має кілька вимірів: економічний, соціальний і культурний — кожен з яких відіграє важливу роль у формуванні згуртованого суспільства. Економічна інтеграція зосереджується на працевлаштуванні та продуктивності, тоді як соціальні й культурні виміри — на довірі, почутті належності та взаєморозумінні між мігрантами і приймаючими спільнотами [1].

Класичні підходи до інтеграції здебільшого фокусуються на економічному аспекті, розглядаючи процес як включення мігрантів у ринок праці шляхом підвищення їх мобільності, сприяння працевлаштуванню та зменшення бюрократичних бар’єрів [2]. Такі заходи вимагають відносно невеликих державних витрат і створюють мінімальну основу для швидкої інтеграції в економічний цикл. Наприклад, багато країн ЄС у 2022 році надали пріоритет програмам пришвидшеного працевлаштування для українських біженців, спростивши процедури отримання дозволів на роботу та запровадивши короткострокові курси професійної підготовки. Аналогічно, Чехія та Угорщина впровадили платформи для підбору вакансій і стимули для роботодавців, спрямовані на інтеграцію мігрантів у трудомісткі сектори з дефіцитом робочої сили [3].

Соціальні та культурні підходи, натомість, можна вважати більш інноваційними. Вони розглядають інтеграцію як багатовимірний і динамічний процес, основною метою якого є адаптація індивіда до життя в новому суспільстві [2]. Ці підходи враховують ширший спектр чинників — соціальні зв’язки мігрантів, цифровий доступ до інформації, стан здоров’я. Також вони заохочують особисту участь у житті громади. Такий тип інтеграції вимагає більше ресурсів і не лише політичної волі, але й підтримки з боку суспільства, а також впровадження нових технологічних рішень (наприклад, створення центрів підтримки інтеграції, розробка освітніх програм, забезпечення інструментів для навчання) [1].

Такі підходи часто ґрунтуються на співпраці державних установ із неурядовими організаціями. Створюючи інклюзивну соціальну інфраструктуру та сприяючи взаєморозумінню, вони закладають основи для довготривалої стабільності та соціальної згуртованості. Розгляд інтеграції в цілісному підході дозволяє покращити якість життя мігрантів і зміцнити їхнє почуття належності — усе це є критично важливим для стійкої економічної участі [1].

Такі інноваційні моделі мають на меті повну інтеграцію особистості в суспільство, використовуючи сучасні технології для зменшення культурного шоку, пов’язаного з міграцією. У результаті соціокультурні підходи також підвищують мобільність робочої сили, відкривають більше можливостей для працевлаштування та допомагають людям знайти роботу за фахом.

У кількох країнах уже впроваджено успішні інтеграційні програми. У Німеччині широка система Integrationskurse (інтеграційних курсів) включає мовну підготовку, ознайомлення з законодавством та введення в трудове право й культурні норми. У Польщі — одному з головних напрямків української трудової міграції протягом останнього десятиліття — програми перекваліфікації та курси польської мови фінансуються ЄС. У Канаді програма Immigration, Refugees and Citizenship Canada (IRCC) фінансує організації, які допомагають новоприбулим знайти житло, влаштувати дітей у школи, відвідувати мовні курси та здобути перший досвід роботи.

Ці приклади свідчать про те, що добре продумана інтеграційна політика, підтримана державним фінансуванням і міжінституційною координацією, може суттєво полегшити адаптацію мігрантів, водночас принісши користь економіці та соціальній структурі приймаючої країни.

Інтеграція мігрантів у місцеві ринки праці є не лише соціальним викликом, а й економічною можливістю для країн, що їх приймають. Ефективна інтеграційна політика має ґрунтуватися як на перевірених класичних підходах, так і на сучасних інноваційних рішеннях, що враховують реалії цифрової епохи та особливості кожної хвилі міграції. Сприяння доступу до працевлаштування та підтримка соціальної адаптації формують основу для стійкого економічного зростання та соціальної згуртованості в мультикультурному середовищі.

Література

1. Кримова, M. Інтеграція мігрантів як інструмент функціонування ринку міграційних послуг країн ЄС. Економіка і організація управління, 2019 р. 2(34), С. 56-64. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2019.2.6.

2. Костенко, В. Політика інтеграції мігрантів в ЄС як чинник демократичної політичної стабільності. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, 2023 р. 2(68), С. 80-87. DOI: https://doi.org/10.32689/2523-4625-2023-2(68)-11

3. Савіцька О. Особливості міграційних процесів населення в умовах глобалізації, Науковий вісник НЛТУ України, 2013 р. Вип. 23. С. 17.

______________________________________________________

Науковий керівник: Мащенко Ольга Вікторівна, доктор економічних наук, професор, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»















Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення