ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ХЛІБА ТА ХЛІБОБОЛУЧНИХ ВИРОБІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
29.05.2025 11:41
[2. Nauki ekonomiczne]
Автор: Овчаренко Тетяна Сергіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності; Фрідріх Юлія Віталіївна, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 4 курс, ОП «Менеджмент організацій»
Виклад основного матеріалу. Хлібопекарська галузь займає важливе місце в харчовій промисловості України, оскільки включає велику кількість підприємств і значні обсяги виробництва. Хлібобулочна продукція залишається невід’ємною частиною раціону населення, незалежно від рівня доходу чи соціального статусу. Враховуючи постійний розвиток галузі, виробники адаптуються до змін ринку, впроваджуючи нові технології та розширюючи асортимент, щоб задовольнити потреби споживачів.
Хлібопекарська галузь відіграє ключову роль у забезпеченні населення необхідними продуктами харчування, а також у підтримці продовольчої безпеки країни. Військова агресія з боку росії спричинила суттєві негативні наслідки для підприємств цієї сфери, що проявляється у складнощах з постачанням сировини, логістикою та змінами в попиті. В умовах кризи необхідно оперативно впроваджувати ефективні антикризові заходи як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі, аби стабілізувати роботу галузі та забезпечити її подальший розвиток.
Згідно з аналізом даних Державної служби статистики, середньодобове споживання хліба на одну особу складає приблизно 250 г, хоча за нормами продовольчого кошика цей показник визначений на рівні 270 г. У 2022 р. частка хлібопродуктів у споживчому кошику становила 9 %, що еквівалентно 92,7 кг на людину за рік. Підвищення цін після початку війни було спричинене значною інфляцією, а також внутрішніми та зовнішніми економічними факторами. Водночас спостерігається тенденція до зниження обсягів виробництва та споживання хлібобулочних виробів [5].
Рис. 1. Динаміка виробництва хліба і хлібобулочних виробів
Джерело: складено автором на основі даних [1-5]
У період дії воєнного стану (з вересня по лютий 2022 р.) індекс споживчих цін в Україні досягнув 118,4%, що вказує на суттєве зростання рівня інфляції. Вартість продуктів харчування збільшувалася випереджаючими темпами — на 21,2%, а ціни на хліб зросли до 111,8%. У вересні 2022 р. порівняно з серпнем інфляційний показник був 101,9%, а вартість хліба — 100,6%.
Найбільш відчутне подорожчання хліба з борошна вищого ґатунку спостерігалося в південних регіонах: Миколаївській області (+3,6%) та Херсонській області (+2,9%). Водночас хліб з борошна першого ґатунку здорожчав у Львівській (+5,3%) та Дніпропетровській (+1,9%) областях. Зростання цін було зумовлене двома основними факторами: нестабільною військовою ситуацією в південних областях та напливом внутрішньо переміщених осіб у центральні та західні регіони України, що призвело до підвищеного попиту та, відповідно, збільшення вартості продукції [1].
На рис. 2 відображено зміни у вартості батона в Україні протягом аналізованого періоду. Формування цін на хлібобулочні вироби є досить складним процесом, оскільки на нього впливає безліч чинників. Зокрема, цінова політика у ланцюгу доданої вартості бере початок ще з етапу вирощування пшениці. Водночас ціни на хліб частково залишаються стабільними завдяки наявності перехідних залишків зернових культур у країні. Крім того, спостерігаються регіональні відмінності у вартості продукції через особливості економічної ситуації в різних областях.
За офіційною інформацією директора компанії «Київхліб» Юрія Дученко у червні та липні 2024 р. основні виробники хліба в Україні спрацювали або в мінус, або в нуль: "Ціни на борошно за останні кілька місяців зросли на 50% і продовжують збільшуватися. Якщо у квітні ми купували борошно по 10 тисяч за тонну, то зараз воно коштує вже 15 тисяч, а до листопада очікується ціна 16—16,2 тисяч. Борошно у собівартості хліба — це приблизно 40%. Інша сировина (цукор, соняшникова олія та ін.) подорожчала з початку року більше ніж на 20%. Зростають витрати на електроенергію, логістику, пакувальні матеріали та ін. Тому необхідно підвищувати ціни на хліб на 15—20%. Якщо цього не станеться, багато хлібозаводів можуть просто зупинитися, і в країні почнуться перебої з хлібом. Уже зараз низка підприємств на межі зупинки, дехто переходить на роботу в одну зміну"[4].
Рис. 2. Динаміка вартості ціни одного батону в Україні, 2022—2023 рр.
Джерело: складено авторами на основі даних [2]
Підприємства хлібопекарської галузі працюють у над- складних сучасних умовах, які характеризуються перебоями в подачі електроенергії, частими повітряними тривогами та зупинками виробництва через обстріли. Спостерігаються зростання ціни на технологічне устаткування, сировину та паливно-енергетичні ресурс, а також висока плинність кадрів, що призводить до зниження ефективності діяльності під-приємств і відбивається на їхній прибутковості. Попри те, що хлібопекарські підприємства виробляють продукт першої необхідності щоденного вжитку, вони мають постійно вдосконалювати виробничі процеси, відносини з постачальниками сировини і споживачами хлібопекарської продукції, налагоджувати зв’язки з науково-дослідними установами з метою розширення асортименту та технології її виробництва, щоб виробляти й реалізовувати якісний продукт. І найголовніше у цих умовах – вистояти, зберегти колектив і зробити все, щоб буханець хліба не був у дефіциті. Перспективними напрямами подальших досліджень вважаємо моніторинг ситуації у хлібопекарській галузі з урахуванням швидкоплинних змін, що відбуваються в державі, а для зміцнення позицій виробників – роз-ширення асортименту хлібобулочних виробів довготривалого зберігання. Підприємства хлібопекарської галузі працюють у над-складних сучасних умовах, які характеризуються перебоями в подачі електроенергії, частими повітряними тривогами та зупинками виробництва через обстріли. Спостерігаються зростання ціни на технологічне устаткування, сировину та паливно-енергетичні ресурс, а також висока плинність кадрів, що призводить до зниження ефективності діяльності підприємств і відбивається на їхній прибутковості. Попри те, що хлібопекарські підприємства виробляють продукт першої необхідності щоденного вжитку, вони мають постійно вдосконалювати виробничі процеси, відносини з постачальниками сировини і споживачами хлібопекарської продукції, налагоджувати зв’язки з науководослідними установами з метою розширення асортименту та технології її виробництва, щоб виробляти й реалізовувати якісний продукт. І найголовніше у цих умовах – вистояти, зберегти колектив і зробити все, щоб буханець хліба не був у дефіциті. Перспективними напрямами подальших досліджень вважаємо моні-торинг ситуації у хлібопекарській галузі з урахуванням швидкоплинних змін, що відбуваються в державі, а для зміцнення позицій виробників – роз-ширення асортименту хлібобулочних виробів довготривалого зберігання.
Хлібопекарські підприємства нині функціонують у вкрай складних умовах, які супроводжуються нестабільним енергопостачанням, частими сигналами повітряної тривоги та вимушеними простоями через небезпеку обстрілів. Окрім цього, значно зросли витрати на технологічне обладнання, сировину та енергоресурси, що створює додатковий фінансовий тиск. Високий рівень кадрової плинності також негативно впливає на ефективність виробничих процесів і прибутковість компаній, ускладнюючи підтримку стабільного рівня виробництва та якості продукції.
Хлібопекарські підприємства, навіть виробляючи продукцію щоденного попиту, змушені постійно удосконалювати виробничі процеси, оптимізувати взаємодію з постачальниками сировини та споживачами, а також співпрацювати з науково-дослідними установами. Це необхідно для розширення асортименту, впровадження нових технологій і підтримання стабільно високої якості продукції. Головне завдання – не лише втриматися в складних умовах, а й зберегти згуртований колектив та забезпечити споживачів доступним і якісним хлібом, запобігаючи його дефіциту на ринку.
Перспективним напрямком подальших досліджень є систематичний аналіз змін у хлібопекарській галузі з урахуванням динамічних трансформацій, що відбуваються в країні. Важливою стратегією для зміцнення позицій виробників є розширення асортименту продукції, зокрема розробка нових видів хлібобулочних виробів, які матимуть тривалий термін зберігання. Це сприятиме адаптації підприємств до сучасних викликів ринку, забезпеченню стабільності виробництва та підвищенню конкурентоспроможності продукції серед споживачів.
Література:
Гріщенко А. В. Дослідження тенденцій розвитку хлібопекарської промисловості україни. Agrosvit. 2025. № 1. С. 77–89. URL: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2025.1.77 (дата звернення 20.05.2025)
Середні ціни на товари та послуги (2024). URL: https://index.minfin.com.ua/ua/markets/product-prices/2024/(дата звернення 17.05.2025)
Кійко В., Мельник О., Гавриленко О. Хлібопекарська галузь України в умовах воєнного часу. The international scientific-practical journal "commodities and markets". 2023. Т. 45, № 1. С. 27–40. URL: https://doi.org/10.31617/2.2023(45)03(дата звернення 20.05.2025)
Офіційний сайт Українських національних новин. Імовірне подорожчання хліба: що кажуть учасники ринку. URL: https://unn.ua/ news/imovirne-podorozhchannia-khliba-shchokazhut- uchasnyky-rynku (дата звернення: 20.04.2025).
Головна Державна служба статистики України. Головна Державна служба статистики України. URL: https://stat.gov.ua/uk(дата звернення 20.05.2025)