ДИФУЗНІ ІНДЕКСИ В ОЦІНЦІ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРОПІДПРИЄМСТВ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ДИФУЗНІ ІНДЕКСИ В ОЦІНЦІ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРОПІДПРИЄМСТВ

26.05.2025 16:28

[2. Nauki ekonomiczne]

Автор: Лизогуб Андрій Олегович, аспірант кафедри торгівельного підприємництва, товарознавства та управління бізнесом, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса, Україна



Дифузні індекси як інструмент економічного аналізу займають особливе місце в системі оцінки інноваційно-інвестиційної діяльності агропідприємств, пропонуючи унікальні можливості для дослідження складних процесів розповсюдження нововведень та інвестиційної активності в аграрному секторі. На відміну від традиційних кількісних показників, які часто не здатні повною мірою відобразити динамічність та багатовимірність інноваційних процесів, дифузні індекси дозволяють оцінити швидкість, широту та інтенсивність поширення інновацій серед агропідприємств, що робить їх незамінним інструментом для аналізу трансформаційних процесів у галузі [1].

Специфіка застосування дифузних індексів в аграрному секторі обумовлена особливостями інноваційно-інвестиційної діяльності агропідприємств, які характеризуються значною диференціацією за розмірами, спеціалізацією, технологічною оснащеністю та фінансовими можливостями. Дифузний підхід дозволяє врахувати цю гетерогенність, фокусуючись не на абсолютних величинах інновацій чи інвестицій, а на відносній кількості підприємств, які впроваджують певні нововведення або здійснюють інвестиційні проєкти. Це особливо важливо для аграрного сектору, де малі фермерські господарства можуть мати обмежені ресурси для масштабних інновацій, але їх участь у інноваційному процесі є критично важливою для загального розвитку галузі [2].

Методологічні основи побудови дифузних індексів для оцінки інноваційно-інвестиційної діяльності агропідприємств ґрунтуються на принципах, які дозволяють трансформувати якісну інформацію про впровадження інновацій у кількісні показники. Базовою формулою дифузного індексу є співвідношення кількості агропідприємств, які впроваджують певну інновацію або здійснюють інвестиції, до загальної кількості підприємств у вибірці, помножене на сто для отримання відсоткового значення. Однак практичне застосування цього підходу в аграрному секторі вимагає врахування додаткових факторів, таких як розмір підприємств, їх географічне розташування, спеціалізація та інші характеристики, що впливають на схильність до інновацій. Важливою перевагою дифузних індексів є їх здатність відображати не лише поточний стан інноваційно-інвестиційної діяльності, але й динаміку її розвитку в часі. Аналіз часових рядів дифузних індексів дозволяє виявити циклічність інноваційних процесів в агропідприємствах, що може бути пов'язана як із сезонністю аграрного виробництва, так і з макроекономічними циклами та політичними рішеннями у сфері аграрної політики. Зокрема, спостереження за динамікою дифузних індексів може виявити вплив державних програм підтримки інновацій в сільському господарстві, змін у податковому законодавстві, коливань цін на аграрну продукцію та інших зовнішніх факторів на інноваційну активність агропідприємств [3].

Застосування дифузних індексів для оцінки технологічних інновацій в агропідприємствах дозволяє відстежувати поширення сучасних технологій, таких як точне землеробство, використання дронів для моніторингу посівів, автоматизовані системи управління тваринництвом, біотехнологічні методи селекції. Дифузний індекс технологічних інновацій може розраховуватися окремо для різних категорій технологій, що дає можливість порівняти швидкість їх впровадження та виявити найбільш перспективні напрями технологічного розвитку галузі. Наприклад, високий дифузний індекс для цифровых технологій може свідчити про активну цифровізацію аграрного сектору, тоді як низький індекс для біотехнологій може вказувати на необхідність додаткової підтримки цього напряму інновацій. Оцінка інвестиційної діяльності агропідприємств за допомогою дифузних індексів також має свої особливості. Дифузний індекс інвестицій може розраховуватися як для загальних капітальних вкладень, так і для специфічних видів інвестицій, таких як інвестиції в оновлення техніки, будівництво нових об'єктів, придбання землі, розвиток переробних потужностей. Це дозволяє отримати детальну картину інвестиційних пріоритетів агропідприємств та виявити напрями, які потребують додatkової стимулювання. Важливо враховувати, що інвестиційна активність в аграрному секторі часто має сезонний характер, що може впливати на значення дифузних індексів і потребує відповідної корекції при інтерпретації результатів [4].

Регіональний аспект застосування дифузних індексів має особливе значення для агропідприємств, оскільки природно-кліматичні умови, розвинутість інфраструктури, наближеність до ринків збуту та інші регіональні фактори суттєво впливають на інноваційно-інвестиційну активність. Порівняння дифузних індексів між різними регіонами дозволяє виявити території-лідери в інноваційному розвитку аграрного сектору та регіони, які потребують додаткової підтримки. Така інформація є цінною для формування регіональної аграрної політики та розподілу ресурсів державної підтримки інновацій. Галузева специфіка також відіграє важливу роль у формуванні дифузних індексів. Різні напрями аграрного виробництва – рослинництво, тваринництво, переробка сільськогосподарської продукції – характеризуються різними типами інновацій та інвестиційними потребами. Дифузні індекси можуть розраховуватися окремо для кожної галузі, що дозволяє виявити специфічні тенденції та потреби кожного напряму аграрного виробництва. Наприклад, у рослинництві високі значення дифузного індексу можуть спостерігатися для інновацій, пов'язаних із захистом рослин та удобренням, тоді як у тваринництві пріоритетними можуть бути інновації в годівлі та ветеринарному обслуговуванні.

Побудова композитних дифузних індексів дозволяє отримати інтегральну оцінку інноваційно-інвестиційної діяльності агропідприємств. Такі індекси об'єднують інформацію про різні аспекти інноваційної активності – технологічні, організаційні, маркетингові інновації, а також різні види інвестицій. Композитний дифузний індекс може слугувати узагальнюючим показником інноваційного розвитку аграрного сектору та використовуватися для міжнародних порівнянь та оцінки ефективності державної політики підтримки інновацій. Важливим аспектом застосування дифузних індексів є їх використання для прогнозування майбутніх тенденцій інноваційно-інвестиційної діяльності агропідприємств. Аналіз динаміки дифузних індексів, виявлення циклічних закономірностей та трендів дозволяє розробляти прогнози щодо розвитку інноваційних процесів в аграрному секторі. Це особливо важливо для планування державної політики підтримки інновацій, формування стратегій розвитку агропідприємств та прийняття інвестиційних рішень.

Практичне застосування дифузних індексів в управлінні агропідприємствами може здійснюватися на різних рівнях. На рівні окремого підприємства дифузні індекси можуть використовуватися для порівняння власної інноваційної активності з конкурентами та галузевими стандартами. На рівні галузевих асоціацій та державних органів дифузні індекси служать інструментом моніторингу ефективності програм підтримки інновацій та оцінки потреб агропідприємств у додатковій підтримці. Обмеження застосування дифузних індексів пов'язані з якістю вихідної інформації та репрезентативністю вибірки агропідприємств. Для отримання достовірних результатів необхідно забезпечити адекватне представлення всіх категорій агропідприємств у вибірці, врахувати регіональні та галузеві особливості. Також важливо правильно визначити критерії класифікації інновацій та інвестицій, щоб уникнути неточностей у розрахунках індексів.

У підсумку, дифузні індекси представляють собою потужний інструмент для оцінки інноваційно-інвестиційної діяльності агропідприємств, який дозволяє не лише оцінити поточний стан, але й відстежити динаміку розвитку, виявити регіональні та галузеві особливості, прогнозувати майбутні тенденції. Їх застосування сприяє підвищенню обґрунтованості управлінських рішень як на рівні окремих підприємств, так і на рівні галузевої та державної політики, що є важливою передумовою для успішного інноваційного розвитку аграрного сектору.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ:

1. Басюркіна, Н. Й., Ласкаєв, О. М. Ризики навчальної діяльності в умовах економічних трансформацій України. IV Всеукраїнська науково-методична конференція «Забезпечення якості вищої освіти: удосконалення дистанційного контролю знань та навчальної документації». м. Одеса, 2022 р., С. 327 - 329 

2. Ласкаєв О.М. Трансформація інформації як фактор ризику в діяльності міні-

хлібопекарен м. Одеси. Економіка харчової промисловості. 2024. Т.16, вип. 4. С. 3-

9 DOI: https://doi.org/10.15673/fie.v16i4.3058

3. Спаський І.Д. Мартиросян І.А. Поведінкова економіка: інституціональні та психологічні аспекти підвищення креативного добробуту підприємств аграрної сфери в умовах діджиталізації. Успіхи і досягнення у науці. 2024. № 6(6) 2024. С. 940. c.880-889

4. Шалений В. А. Кількісний аналіз рівня ризикованості діяльності підприємств: ключові показники. Економіка харчової промисловості. 2018. Т. 10, Вип. 4. С. 79-86 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення