ІННОВАЦІЙНА ЧУТЛИВІСТЬ, ЕКОНОМІЧНА ІНЕРЦІЯ ТА ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЕКОФЕРМ УКРАЇНИ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ІННОВАЦІЙНА ЧУТЛИВІСТЬ, ЕКОНОМІЧНА ІНЕРЦІЯ ТА ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЕКОФЕРМ УКРАЇНИ

05.02.2025 14:46

[2. Экономические науки]

Автор: Лизогуб Андрій Олегович, аспірант кафедри торгівельного підприємництва, товарознавства та управління бізнесом, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса, Україна



У сучасних умовах розвитку аграрного сектору України особливої актуальності набуває питання становлення та розвитку екологічного фермерства як інноваційного напряму сільськогосподарського виробництва. Інноваційна чутливість цієї галузі, її економічна інерційність та інвестиційна привабливість формують складний комплекс взаємопов'язаних факторів, що визначають перспективи розвитку екоферм в українському контексті [3].

Інноваційна чутливість екологічного фермерства проявляється через здатність галузі сприймати та впроваджувати новітні технології, методи господарювання та управлінські рішення. В умовах України ця характеристика набуває особливого значення, оскільки перехід до екологічних методів ведення сільського господарства вимагає суттєвої трансформації традиційних підходів. Українські екоферми демонструють високий рівень сприйнятливості до інновацій у сферах біологічного захисту рослин, органічного удобрення, енергоефективних технологій та цифровізації виробничих процесів. Водночас, галузь характеризується значною економічною інерцією, що проявляється у тривалому періоді переходу від традиційного до органічного виробництва. Процес сертифікації земель для органічного землеробства займає щонайменше три роки, протягом яких фермерські господарства мають дотримуватися суворих вимог щодо відмови від використання хімічних добрив та засобів захисту рослин. Ця інерційність створює певні економічні виклики, оскільки в перехідний період виробники часто стикаються зі зниженням урожайності при збереженні високих виробничих витрат.

Інвестиційна привабливість екологічного фермерства в Україні формується під впливом декількох ключових факторів [1]. По-перше, це зростаючий глобальний попит на органічну продукцію, що створює значний експортний потенціал. Європейський Союз, як один з найбільших ринків органічної продукції, представляє особливий інтерес для українських виробників, особливо в контексті євроінтеграційних процесів. По-друге, наявність в Україні значних площ родючих земель, які не зазнали інтенсивного хімічного впливу, створює природні передумови для розвитку органічного виробництва. Важливим аспектом розвитку екоферм є їхня роль у забезпеченні сталого розвитку сільських територій. Органічне виробництво сприяє збереженню біорізноманіття, поліпшенню стану ґрунтів та водних ресурсів, що має довгострокове значення для екологічної стійкості агроекосистем. Крім того, розвиток екоферм створює нові робочі місця в сільській місцевості та сприяє формуванню локальних продовольчих систем [2].

Інноваційна складова розвитку екоферм в Україні тісно пов'язана з впровадженням сучасних технологій precision farming, які дозволяють оптимізувати використання природних ресурсів та підвищити ефективність виробництва. Використання дронів для моніторингу посівів, систем крапельного зрошення, GPS-навігації для техніки та інших інноваційних рішень дозволяє екофермам досягати високої продуктивності при збереженні екологічних принципів господарювання.

Економічна інерція в секторі екологічного фермерства проявляється не лише через тривалість перехідного періоду, але й через необхідність формування нових ланцюгів постачання, налагодження зв'язків з переробниками та реалізаторами органічної продукції. Створення ефективної інфраструктури для зберігання, переробки та дистрибуції органічної продукції вимагає значних інвестицій та часу для становлення. Інвестиційна привабливість екоферм підкріплюється зростаючим внутрішнім попитом на органічну продукцію, особливо в сегменті середнього та преміум-класу. Формування культури споживання органічних продуктів, підвищення обізнаності населення щодо переваг екологічно чистого харчування створюють передумови для розширення внутрішнього ринку. Це особливо важливо з огляду на необхідність диверсифікації ринків збуту та зменшення залежності від експортної орієнтації.

Важливим фактором розвитку екоферм є державна підтримка та регуляторна політика. Прийняття закону про органічне виробництво та обіг органічної продукції створило правову основу для розвитку галузі. Проте існує потреба в удосконаленні механізмів державної підтримки, особливо в частині фінансування перехідного періоду та стимулювання інвестицій в органічне виробництво. Інноваційна чутливість екоферм проявляється також у здатності адаптуватися до кліматичних змін та впроваджувати технології, спрямовані на підвищення стійкості виробництва. Це включає використання посухостійких сортів рослин, впровадження систем раннього попередження про несприятливі погодні умови, розвиток технологій збереження вологи в ґрунті.

Економічна інерція в секторі частково компенсується вищою доданою вартістю органічної продукції та преміальною ціною на ринку. Це дозволяє екофермам, після проходження перехідного періоду, досягати вищої рентабельності порівняно з традиційним сільським господарством. Однак важливою умовою є забезпечення належної якості продукції та відповідності міжнародним стандартам органічного виробництва. Інвестиційна привабливість екоферм посилюється можливостями диверсифікації діяльності через розвиток агротуризму, освітніх програм, прямих продажів споживачам. Це створює додаткові джерела доходу та підвищує стійкість бізнес-моделі. Крім того, екоферми часто стають центрами поширення знань та досвіду в сфері органічного виробництва, що сприяє розвитку галузі в цілому.

Важливим аспектом є розвиток кооперації між екофермами, що дозволяє подолати обмеження, пов'язані з масштабом виробництва. Створення кооперативів для спільного використання техніки, переробки продукції, маркетингу та збуту дозволяє підвищити ефективність діяльності та конкурентоспроможність малих та середніх господарств. Інноваційна складова розвитку екоферм включає також впровадження цифрових технологій для управління виробництвом та збутом продукції. Використання систем управління фермерським господарством, онлайн-платформ для прямих продажів, блокчейн-технологій для забезпечення прозорості ланцюгів постачання створює нові можливості для розвитку бізнесу.

Економічна інерція проявляється також у необхідності формування професійних компетенцій та навичок персоналу екоферм. Органічне виробництво вимагає глибокого розуміння природних процесів, здатності приймати рішення в умовах підвищеної невизначеності, вміння працювати з сучасними технологіями. Формування такого кадрового потенціалу вимагає часу та інвестицій в навчання. Інвестиційна привабливість сектору підтримується зростаючим інтересом з боку міжнародних фінансових інституцій та приватних інвесторів. Екологічне фермерство розглядається як перспективний напрям для "зелених" інвестицій, що відповідає глобальним трендам сталого розвитку та відповідального інвестування. Важливим фактором розвитку екоферм є формування системи наукового супроводу та підтримки інновацій. Співпраця з науково-дослідними установами, створення демонстраційних ділянок, проведення польових досліджень сприяє накопиченню та поширенню знань про ефективні методи органічного виробництва в українських умовах.

Інноваційна чутливість галузі проявляється також у здатності швидко адаптуватися до змін споживчих преференцій та вимог ринку. Це включає розробку нових продуктів, впровадження сучасних методів пакування та зберігання, розвиток нових каналів збуту, включаючи прямі поставки споживачам та онлайн-торгівлю. Економічна інерція частково долається через розвиток вертикальної інтеграції, коли екоферми створюють власні потужності для переробки та реалізації продукції. Це дозволяє отримувати більшу частку доданої вартості та краще контролювати якість кінцевого продукту. Інвестиційна привабливість екоферм посилюється можливостями участі у міжнародних проектах та програмах підтримки сталого сільського господарства. Це створює додаткові можливості для залучення технічної допомоги, обміну досвідом та доступу до нових технологій.

Розвиток екоферм в Україні має важливе значення не лише з економічної точки зору, але й в контексті вирішення екологічних та соціальних проблем сільських територій. Органічне виробництво сприяє відновленню природної родючості ґрунтів, збереженню біорізноманіття, зменшенню забруднення навколишнього середовища. Крім того, розвиток екоферм створює можливості для сталого розвитку сільських громад, збереження традиційних знань та культурної спадщини.

Таким чином, взаємозв'язок між інноваційною чутливістю, економічною інерцією та інвестиційною привабливістю формує складну динаміку розвитку екоферм в Україні. Успішне подолання існуючих викликів та реалізація наявного потенціалу вимагає системного підходу, який враховує всі ці аспекти та забезпечує збалансований розвиток галузі.

Список літератури

1. Грігєрман, Є. Інноваційно-інвестиційний розвиток: сутність та концептуальні підходи. Київський економічний науковий журнал, (4), 2024 54-60. https://doi.org/10.32782/2786-765X/2024-4-7 

2. Данилишин Б. Структурні реформи, які здатні змінити Україну. Економічна правда. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/05/31/687649/#:~:text .

3. Жовнірчик Я. Аналіз та шляхи вдосконалення нормативно-правової бази для забезпечення розвитку інноваційної системи України. Ефективна економіка. № 2. 2012. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=934 .



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення