ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЧЕРЕЗ ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПІВ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЧЕРЕЗ ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПІВ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

17.01.2025 17:13

[1. Информационные системы и технологии]

Автор: Губіна Світлана Іванівна,  кандидат  педагогічних наук, доцент, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м.Вінниця



Стан правової культури будь-якої держави є важливим  показником зрілості конкретно-історичної правової системи. Історичний розвиток кожної країни і народу знаходить своє відображення у рівнях сформованої правової культури. Позитивні зміни в сучасній освітізумовлюють необхідність нового підходу до осмислення правової культури та активізації теоретичних досліджень у її галузі. Пріоритетна роль у цьому належить вищій школі, яка покликана забезпечити відтворен ня і розвиток правової культури як складної системи загальнолюдських цінностей, технологій і творчості. 

Прийнята Україною стратегія сталого розвитку, одним з керівних принципів якої є верховенство права, спрямована на створення демократичного, справедливого громадянського суспільства. Ці положення закріплені Конституцією України, в якій наша країна проголошується суверенною, незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою. Формування такої держави не обмежується лише створенням прогресивного, демократичного законодавства. Необхідне дотримання законів усіма суб’єктами правових відносин, у тому числі й кожним громадянином.

Проте соціально-політична нестабільність та економічна криза загострили такі проблеми, як недовіра до інститутів державної влади, погіршення кримінальної ситуації, постійне порушення правових норм, поширення тіньової економіки, зростання корупції та інші негативні явища. З огляду на це формування правової культури та правосвідомості громадян є однією з найактуальніших проблем сьогодення [3; 4].

Зазначимо, що дослідження правової культури, як важливого елементу правової системи і як чинника, що впливає на становлення та розвиток lержавності в цілому, здійснювали вчені-правознавці, зокрема С. Алексєєв, В. Бабкін, О. Зайчук, М. Матузов, С. Назаренко, І. Осика, Н. Онищенко, В. Селіванов, Ю. Шемшученко, В. Шишкін та інші. Поняття правової культури тісно пов'язане з такими поняттями, як правосвідомість, правова поведінка, правове виховання, які в різний час досліджували науковці М. Козюбра, В. Копєйчиков, В. Кудрявцев, Г. Мурашин, В. Сальников та інші.

В основі правової культури лежать відповідні знання як результат правової освіти, яка має здійснюватися системно органами держави, громадськими об’єднаннями та освітніми установами різних рівнів [2].

Правова культура особистості – це сукупність чи система правових знань, умінь і навичок, емоцій, почуттів, вольових компонентів, які виявляються в правомірній діяльності й поведінці.

Правова культура особистості характеризує ступінь і характер її правового розвитку, є необхідною передумовою формування правової культури суспільства. Проте її не можна розглядати як властивість людини, отриману нею від народження, бо правова культура особистості формується поступово під виливом таких різноманітних чинників, як суспільні зв'язки і відносини, правове виховання, правове навчання, правове спілкування, правова інформація, а також суспільної правової свідомості. У процесі пізнання та оцінки норм права особа враховує закріплений у них законодавцем соціальний зміст й об'єктивні потреби суспільного розвитку, а також співвідносить їх із можливістю задоволення свого власного інтересу. Відбиваючись у свідомості людини, цей процес сприяє формуванню її правової культури.

Форми вияву правової активності різноманітні: сумлінна службова діяльність, предметне обговорення законопроектів, участь у передвиборчій боротьбі як довірена особа кандидата в депутати тощо. Правомірна активність особи досягається через схвалення і стимулювання суспільне корисних дій і припинення шкідливих. Правова активність може бути як епізодичною (дії громадянина із затримання підозрюваного у вчиненні злочину), так і постійною (виконання функцій народного засідателя).

На підставі викладених положень правову культуру майбутнього вчителя можна визначити як інтегроване особистісне утворення, що поєднує в собі професійно значущі правові уявлення, стійкі погляди й переконання, свідоме ставленням до правових норм освітнього законодавства, професійно необхідні знання та вміння в правовій галузі, що забезпечують правову поведінку педагога та його ефективну діяльність щодо правового виховання.

Невід’ємною складовою формування правової культури майбутніх учителів є напрацьована практика дотримання принципів академічної добросесності передусім в освітньому процесі [1, с. 30-31]. Це випливає з того, що напрямками досягнення академічної доброчесності відповідно до статті 42 Закону України “Про освіту”  є: адекватність та добросовісність оформлення посилань у наукових текстах, дотримання законодавства про авторське право й суміжні права, надання достовірної інформації та об’єктивність оцінювання результатів навчання.

Отже, дотриманні принципів академічної доброчеснгості в освітньому процесі є запорукою формування правової культури майбутніх учителів.

Література

1. Губіна С.І. Академічна доброчесність як передумова дотримання законодавства про авторське право й суміжні права. Забезпечення прав людини: національний і міжнародний виміри. Збірник матеріалів ІІ–ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Вінниця, 09 грудня 2022 року). Вінниця, 2023. С. 29-34.   

http://ippi.org.ua/sites/default/files/20230118_142815.pdf 

2. Hubina S. TEACHING ACTIVITIES SELF-REGULATION BY MEANS OF ART THERAPY. Science and Education. 2017. Issue 11. pp. 114-119

http://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/articles/2017-11-doc/2017-11-st15

3. Sikora Y., Kaletnyk M., Hubina S., Vasiuta V., Vasiuta V. The use of adaptive learning in the study of natural and mathematical disciplines as a means of developing students’ independence. AD ALTA: journal of interdisciplinary research. 2022. Volume 12. Issue 2. Special issue XXXI. Р. 184-188.

http://www.magnanimitas.cz/ADALTA/120231/PDF/120231.pdf

4. Оliinyk T., Mishchenko O., Iievliev O., Saveliev D., Hubina S. Inclusive education in Ukraine: conditions of implementation and challenges. Cadernos de Educação, Tecnologia e Sociedade. 2023. Vol. 16. No. se2. P. 50-62.

https://www.brajets.com/index.php/brajets/article/view/1286  



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення