ВЛИВ ВІЙНИ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ПІДПРИЄМСТВ ТА БІЗНЕСОВИЙ ЛАНДШАФТИ КРАЇН, РЕГІОНІВ ТА СВІТУ
03.01.2025 12:47
[2. Экономические науки]
Автор: Іванченко Надія Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, Київ; Подскребко Олександр Сергійович, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ
У 2024 році виклики та загрози економічній безпеці України зосереджуються на негативних наслідках військових дій для економічного розвитку. Зокрема, це стосується фізичних руйнувань основних засобів виробництва та економічної інфраструктури, обмежень на здійснення економічної діяльності в районах активних бойових дій, а також ракетних та дронових атак. Додатковими проблемами є нестача кваліфікованої робочої сили та зростання макроекономічних диспропорцій. В умовах невизначеності щодо масштабів збитків, завданих війною, та перспектив їх компенсації, часові й фінансові горизонти відновлення економічного потенціалу залишаються серед основних викликів економічної безпеки України.
Згідно з «Швидкою оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення» (RDNA3), підготовленою Світовим банком, Єврокомісією та ООН, на кінець 2023 року вартість післявоєнного відновлення України оцінюється в 486 млрд доларів США. Найбільш постраждалими галузями є житловий сектор, транспорт, торгівля, промисловість, енергетика і сільське господарство. Регіонально найбільші руйнування зафіксовано в Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Київській областях. Прямі збитки від війни становлять близько 152 млрд доларів США.
У 2023 році економічна безпека держави демонструвала стабілізацію, хоча тривала війна уповільнила економічне зростання та посилила залежність України від зовнішніх фінансових джерел. Реальний ВВП України у 2023 році становив 75% від рівня 2021 року, попри те, що економічне зростання склало 5,3% (згідно з даними Держстату). Це перевищило попередні прогнози та підтвердило поступове послаблення економічних ризиків. Однак для досягнення довоєнного рівня ВВП необхідно 6–7 років щорічного зростання на рівні 5%. Базові прогнози МВФ свідчать, що до 2027 року ВВП України досягне лише 90,5% обсягу 2021 року. В таких умовах національна економіка потребує значного збільшення інвестицій і реалізації довгострокових стратегічних заходів [1,2].
Стабілізація економіки у 2023 році сприяла пожвавленню внутрішнього споживчого попиту, який, однак, залишається низьким і підтримується здебільшого соціальними витратами держави. Значна частина фінансування забезпечувалася міжнародною фінансовою допомогою для підтримки Державного бюджету. Динамічне зростання попиту на робочу силу в Україні також стало одним із позитивних факторів поступового відновлення внутрішнього попиту.
Акцентування уваги на дослідженні саме економічної безпеки підприємств під час війни визначається низкою важливих факторів, що мають критичне значення для стабільності як окремих підприємств, так і економіки країни загалом таблиця 1.
Таблиця 1
Фактори вливу на стабільну роботу підприємств
Для допомогти підприємствам зберегти економічну стабільність, забезпечити адаптацію до нових умов і створити основу для відновлення після закінчення війни потрібно працювати над втіленням відповідних стратегій.
Так, для досягнення фінансової стійкості та управління ризиками потрібно регулярно здійснювати оптимізація витрат і скорочення необов’язкових витрат, проводити диверсифікацію джерел доходів через вихід на нові ринки або зміну напрямків діяльності, використовувати страхування для захисту від форс-мажорних обставин, працювати над забезпеченням ліквідності через залучення кредитів, грантів або міжнародної фінансової допомоги.
В умовах війни бізнес як ніколи повинен бути оперативно гнучким. Це можна реалізувати через перенесення виробничих потужностей у безпечні регіони, впровадження дистанційних форматів роботи, якщо це можливо, модернізацію виробничих процесів для підвищення ефективності.
Ще одним напрямком роботи є захист матеріальних і людських ресурсів, який полягає в розробці планів евакуації персоналу та збереження матеріальних активів, формування резервів сировини та матеріалів для зменшення ризику дефіциту, наданні соціальної підтримки працівникам, постраждалим від війни.
Важливим напрямом є забезпечення інформаційної безпеки, а саме: захист конфіденційних даних і використання сучасних технологій кібербезпеки, регулярне резервне копіювання даних і забезпечення їх доступності у разі атак; проведення навчань для співробітників щодо протидії кіберзагрозам.
Особливе місце має бути відведено логістичній стратегії. Оптимальними логістичними рішеннями є розробка альтернативних маршрутів постачання продукції та доставки ресурсів та співпраця з локальними постачальниками для зменшення залежності від міжнародної логістики.
Для реалізації антикризового управління потрібно працювати над створенням кризових команд для швидкого реагування на зміни ситуації. Проводити регулярний моніторинг ризиків та аналіз поточного стану підприємства та розробити сценарії дій на випадок ескалації ризиків чи інших непередбачуваних подій.
В період цифрових трансформацій потрібно не забувати інвестувати в автоматизацію та цифровізацію бізнес-процесів. За можливості здійснювати пошук нових напрямків діяльності, що відповідають умовам воєнного часу та впроваджувати продукти чи послуги, які відповідають потребам населення в умовах війни.
Війна в Україні має глибокий вплив на глобальну економіку та геополітичну ситуацію. Вона спричиняє зростання цін на сировинні товари, порушує міжнародну торгівлю та ланцюги постачання, а також знижує впевненість бізнесу. Ці наслідки є масштабними та багатогранними. Саме тому потрібно здійснювати пошук міжнародних партнерів для отримання фінансової та технічної підтримки та активно приймати участь у грантових програмах і проектах післявоєнного відновлення.
Соціальна відповідальність є невід'ємною частиною ведення бізнесу, сталий розвиток якого неможливий без участі в житті суспільства, забезпеченні прозорості діяльності та підтримці місцевих громад, реалізації програм допомоги постраждалим від війни.
Війна має багатовимірний і довгостроковий вплив на економічну безпеку підприємств та бізнесовий ландшафт. На рівні підприємств вона спричиняє руйнування інфраструктури, порушення логістичних ланцюгів, втрату ринків збуту та дефіцит ресурсів, що значно ускладнює ведення господарської діяльності.
На рівні країн війна дестабілізує економіки через зростання бюджетного дефіциту, інфляцію, зниження ВВП та зростання залежності від зовнішньої фінансової допомоги. Водночас, війна стимулює перегляд пріоритетів державної політики, зокрема у сфері економічної безпеки, інвестицій у критичну інфраструктуру та цифрову трансформацію.
На регіональному та глобальному рівнях війна порушує міжнародну торгівлю, ланцюги постачання та функціонування фінансових ринків. Це спричиняє коливання цін на сировинні товари, загострення енергетичної кризи та зростання геополітичної напруги. Регіональні інтеграційні структури стикаються з необхідністю посилення економічної співпраці для протидії кризовим явищам.
Попри значні виклики, війна також відкриває нові можливості для трансформації бізнесу, впровадження інновацій та формування більш стійких економічних систем. Міжнародна співпраця стає ключовим фактором у відновленні зруйнованої інфраструктури, адаптації підприємств до нових умов та забезпеченні глобальної економічної стабільності.
Таким чином, вплив війни на економічну безпеку підприємств і бізнесовий ландшафт є значним і складним. Ефективне подолання викликів вимагає від підприємств і держав адаптації, стратегічного планування та тісної міжнародної взаємодії.
Література
1. UKRAINE. Third Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA3). February 2022 – December 2023. February 2024, the World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099021324115085807/pdf/P180
2. Економічна безпека України в умовах довготривалої війни. Експертно-аналітична доповідь. К.: НІСД, 2024 – 71 с. – https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2024.08