БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНА ТЕСТОВА МЕТОДИКА
11.09.2024 13:10
[1. Информационные системы и технологии]
Автор: Дженюк Анатолій Володимирович, доцент, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків; Руднєва Світлана Іванівна, кандидат хімічних наук, доцент, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків
Розроблена нами технологія циклічного тестування [1] полягає в наступному. Опитування проводиться у вигляді закритого тесту з декількома десятками питань за допомогою комп'ютера. При проходженні тесту студент одержує інформацію про невірні відповіді (якщо відповідь вірне, наступне питання з'являється на екрані комп'ютера без коментарів), при цьому на екрані протягом 2-х секунд зберігається питання, щоб опитуваний міг його краще усвідомити. Після відповідей на всі питання тесту автоматично фіксується кількість помилок і час, витрачена для проходження послідовності тестових питань. Відразу після цього студентові знову пропонується той же тестовий блок, зі зміненою послідовністю питань і варіантів відповідей. Процедура повторюється, поки вся послідовність тестових завдань не буде пройдена безпомилково.
Оцінка за результатами проходу опитуваним серії формується на підставі розрахунку кількості тестових балів R за формулою:
де Q – кількість тестових завдань;
m0 – кількість помилкових відповідей у першому проході;
N∞ – кількість проходів до безпомилкового результату.
Очевидно, що кількість балів залежить не тільки від кількості неправильних відповідей на питання тесту, а й від «швидкості» їх свідомого виправлення випробуваним, що дозволяє врахувати здібності випробуваного та включити до оцінки за результатами тестування елемент оцінки його діяльності.
Основна мета тестового контролю – оцінювання рівня засвоєння знань студентів після вивчення дисципліни й одержання інформації для вдосконалення процесу підготовки кадрів. Розглянемо циклічне тестування в контексті відповідності чотирьом основним функціям тестового контролю знань [2, с. 154].
Діагностична функція, що передбачає одержання, аналіз і інтерпретацію результатів оцінки для визначення реального рівня сформованості знань студента, реалізується на підставі кількісних характеристик, отриманих після обробки результатів кожного опитуваного.
Навчальна функція, направлена на досягнення однієї з найважливіших цілей – оволодіння студентами змістом освіти (певної дисципліни), реалізується за рахунок багаторазового проходження тестової послідовності кожним з респондентів до безпомилкового результату. Той факт, що студент при відповіді на питання тесту неодноразово повторює пройдений матеріал і краще закріплює отримані знання, є перевагою саме циклічного тестування [3].
Організуюча функція педагогічного контролю проявляється в його впливі на організацію навчального процесу. Залежно від отриманих результатів контролю викладач вносить відповідні зміни в навчальний процес, які реалізуються в нових підходах, формах, методах і дидактичних засобах навчання [4].
Розглядаючи виховну функцію тестування, треба мати на увазі, що в результаті циклічної технології студент більш чітко усвідомлює пробіли у своїх знаннях (про їх говорять питання тесту, при відповідях на які він систематично помилявся); зміцнює свої знання, з'ясовуючи відповіді в яких він сумнівався; збільшує обсяг знань, з'ясовуючи й запам'ятовуючи відповіді на питання, які раніше були йому невідомі. Циклічне тестування стимулює логічне мислення й пам'ять. Крім того, що стимулюючим фактором є усвідомлення можливості поліпшити свою оцінку.
Тестування за циклічною технологією дозволяє оцінити не тільки рівень навченості, але й здатність до навченості (що зазвичай діагностується різними видами тестів), а також наблизити оцінку випробуваного до оцінки його діяльності. У результаті, така оцінка є більше справедливою з погляду як студента, так і викладача, що є стимулюючим чинником у їхній подальшій взаємодії.
Технологія дозволяє визначити відносний рівень вмотивованості до навчання. Мірою рівня мотивації може служити комбінація двох параметрів: кількість помилок при першому проходженні контрольної роботи m0 – як характеристика рівня підготовки студента до модульного контролю та кількість проходжень контрольної роботи до безпомилкового результату N∞ – як характеристика здатності розпізнавати та виправляти помилки. Таким чином, найбільш вмотивованим учнем можна вважати того, хто допустив мінімальну кількість помилок при першій подачі тесту та виправив їх за мінімальну кількість проходів.
Експериментальна перевірка цього підходу [5] показала задовільні результати.
Наприкінці зазначимо, що організація проміжного (або підсумкового) контролю за технологією циклічного тестування в умовах дистанційного навчання на наш погляд сприятиме як підвищенню якості освіти, так і адекватності оцінки рівня її набуття.
Література
1. Дженюк А.В. Експериментальне дослідження кінетики індивідуального навчання // Наукові записки Харківського військового університету «Соціальна філософія, педагогіка, психологія». – Вип. XIV. – Харків, 2002. – с. 138-145.
2. Нагаєв В.М., Портян М.О. Методика викладання у вищій школі: Навч. посібник – Харків: Стильна типографія, 2018. – 285 с.
3. Дженюк А.В. Циклічне тестування як удосконалення методів контролю та засвоєння початкового матеріалу // «Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, педагогіка, психологія». Харків. – 2007. – № 2. – с. 48-54.
4. Bondarenko V.V, Dzheniuk A.V. Cyclic testing technology as improvement of testing techniques // Nauka i Studia, Przemysl, Poland, – 2014. – №12(122). – p. 34-41.
5. Дженюк А.В. Мотивационная индивидуализация подхода к подготовке будущих электрохимиков // Сучасні проблеми електрохімії: освіта, наука, виробництво: збірник наукових праць. – Харків: НТУ «ХПІ», 2015. с. 175-176.