ОСНОВНІ НАПРЯМКИ БАНКІВСЬКОГО РЕГУЛЮВАННЯ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
19.08.2024 19:44
[2. Экономические науки]
Автор: Онопрієнко Юрій Юрійович, аспірант, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ
Банківська система у сукупності з діяльність банків є основою фінансово-економічної системи будь-якої держави чи то угрупування. В Європейському союзі Європейське банківське управління (або Європейський банківський орган, European Banking Authority, EBA) постійно працює над впровадженням стандартного набору правил для регулювання та нагляду за банківською діяльністю в усіх країнах ЄС.
Варто зазначити, що інституційна структура Європейського Союзу є унікальною, а його система прийняття рішень постійно розвивається. Усі інституції, органи, установи в ЄС працюють разом, щоб вирішувати спільні інтереси ЄС і європейських людей. Це стосується й інституційного забезпечення банківської діяльності на теренах ЄС. В сучасних реаліях для подолання викликів у фінансовій та економічній сферах ухвалюються різні ініціативи, створюють нові правові рамки, які впроваджуються в усіх європейських країнах.
Європейське банківське управління, по-перше, працює над створенням єдиного стандартного набору правил банківської діяльності ЄС – Єдиного зводу правил; по-друге, забезпечує централізоване розкриття наглядових даних про банки ЄС (з метою підвищення прозорості, ринкової дисципліни та фінансової стабільності в ЄС); по-третє, сприяє співпраці між національними органами влади щодо нагляду за банківськими групами, які працюють у більш ніж в одній країні, і виступає посередником у спорах; четверте, сприяє створенню прозорого, простого та справедливого ринку ЄС для споживачів фінансових продуктів і послуг, а також забезпечує справедливе ставлення та захист усіх споживачів у всьому ЄС [1]. Європейський банківський орган також відіграє провідну роль у фінансовому нагляді та стабільності банківської системи ЄС.
Ще одним з основних інститутів у забезпеченні та регулюванні банківської діяльності є Європейський центральний банк, який керує євро, підтримує стабільність цін і здійснює економічну та монетарну політику ЄС. ЄЦБ здійснює нагляд за великими банками в зоні євро на основі використання Єдиного наглядового механізму, який ще більше посилює нагляд і сприяє фінансовій стабільності.
Оскільки в ЄС досі триває фінансова інтеграція, то фахівці зазначають, що для банківської діяльності ЄС притаманна фінансова трилема з трьома компонентами. Остання світова фінансова криза 2007-2008 рр. підтвердила, що Європейське банківське управління не впоралися з великими міжнародними банками в контексті управління кризою. Фінансова трилема включає по-перше, стабільність фінансової системи, по-друге, управління та особливість реалізації міжнародної банківської справи та по-третє, особливості національної фінансової політики щодо нагляду та врегулювання. Сутність трилеми полягає у несумісності реалізації одночасно цих трьох цілей для забезпечення фінансового розвитку і ефективності банківської діяльності; необхідні внутрішні компроміси. Отже, фінансова трилема підкреслює необхідність компромісів як реакції на сучасні виклики для фінансової та банківської систем.
Отже, фінансова криза призвела до створення в ЄС Європейського банківського союзу, який включає [2; 3]: Single Supervisory Mechanism – Єдиний наглядовий механізм, Single Resolution Mechanism – Єдиний механізм врегулювання (санації), European Deposit Insurance Scheme – Європейська система страхування депозитів. Це так звані опори Європейського банківського союзу, які створенні для реагування на виклики у фінансовому сегменті та в банківській діяльності. Ці опори мають мету та основні завдання, які спрямовані на стабільність, стійкість та цілісність банківської системи ЄС. Крім того, в умовах тренду діджиталізації ухвалюються нові правила регулювання в європейській банківській діяльності.
Отже, досліджуючи інституційне забезпечення банківської діяльності в ЄС виокремимо основні напрямки банківського регулювання [14]: пруденційні вимоги, які спрямовані на забезпечення стійкості, стабільності і зростання; відновлення та санація банків необхідна для ефективного управління та банківської стабілізації; схема гарантування вкладів сприяє захисту населення від втрат; структурна реформа європейського банківського сектору спрямована на зміцнення стабільності основних гравців фінансового ринку – найбільших банків; ліквідація кредитних організацій, що забезпечує єдину процедура банкрутства і може бути застосована до кредитних установ у всіх країнах ЄС; забезпечені облігації, які сприяють підвищенню ефективності ринку забезпечених облігацій та загалом інтеграційному процесу на теренах Європейського союзу.
Література
1. European Banking Authority. URL: https://european-union.europa.eu/institutions-law-budget/institutions-and-bodies/search-all-eu-institutions-and-bodies/european-banking-authority-eba_en
2. European Commission, Banking Union, 2023. URL:https://finance.ec.europa.eu/banking-and-banking-union/banking-union_en
3. Rudik N. M. 2014. Banking union as a key stage of deepening financial integration in the EU. Aspekty publichnoho upravlinnia, 2014, vol.3-4, pp.37-43
4. European Commission. Banking regulation. URL: https://finance.ec.europa.eu/banking-and-banking-union/banking-regulation_en
___________________
Науковий керівник: Ткаленко Світлана Іванівна, доктор економічних наук, професор, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана