АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

08.07.2024 17:51

[2. Экономические науки]

Автор: Котух Євген Володимирович, доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук, доцент, професор кафедри кібербезпеки НТУ «Дніпровська Політехніка; Рябокінь Марина Валеріївна, кандидат економічних наук, доцент, проректор з навчально-методичної роботи, Київський інститут бізнесу та технологій; Блюма Олексій Валерійович, директор приватного підприємства «Інформаційно-аналітичний центр комп’ютерних фінансових технологій «Фінтех-Черкаси»


ORCID: 0000-0003-4997-620X Котух Є.В. 

ORCID: 0000-0002-6724-9498 Рябокінь М.В.

ORCID: 0000-0003-1725-064X Блюма О.В.

Ефективне управління ліквідністю державного та місцевих бюджетів є надзвичайно важливими для макроекономічної стабільності країни, забезпечення стабільності та ефективного функціонування місцевих органів влади, підвищення довіри інвесторів і міжнародних партнерів.

Проблеми недостатньо ефективного механізму прогнозування руху коштів та стану ліквідності на рахунках Державного казначейства України  підштовхували до перегляду практики управління ліквідністю. Місцеві фінансові органи зіткнулися з численними викликами, включаючи:

- нестабільність надходжень протягом бюджетного року, що ускладнює планування видатків; 

- недосконалість системи прогнозування руху коштів на місцевому рівні;

- затримки в отриманні трансфертів, що створює проблеми з ліквідністю для місцевих бюджетів;

- законодавчі обмеження щодо можливостей розміщення тимчасово вільних бюджетних коштів, які зменшують гнучкість управління ліквідністю.

В 2016 році Міністерством фінансів України була розроблена та представлена концепція створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет»[1]. Метою Концепції є створення системи, яка надасть доступ громадянам до інформації про публічні кошти на всіх стадіях планування та використання, забезпечить актуальність, достовірність та унікальність інформації, комфортність використання аналітичних даних, простоту та зрозумілість поданої інформації, логічність та продуманість, а також надання інструментарію з підвищення якості управління бюджетами та управління ліквідністю.

В листопаді 2020 року Міністерство фінансів України ініціювало зустріч з суб’єктами, відповідальними за рух коштів через єдиний казначейський рахунок (ЄКР) щодо питань запуску електронної системи управління ліквідністю, яка створить можливості для держави в подальшому максимально точно здійснювати прогнозування залишків коштів на ЄКР. Одним з відповідальних розпорядників коштів ЄКР є місцеві фінансові органи територіальних громад (далі - МФО ТГ). 

Серед багатьох питань було обговорено можливості напрацювання спільного проекту нормативно-правового забезпечення, яке буде регулювати питання постачання інформації від розпорядників коштів (адміністраторів податків і зборів) до електронної системи. Було розглянуто сильні і слабкі сторони різних підходів до системи збору інформації, необхідної для прогнозування руху коштів через ЄКР, та рівня її деталізації. У результаті розгляду питань, було визначено оптимальну модель побудови системи збору інформації, яку буде прийнято за основу при доопрацюванні вказаного вище порядку. Зокрема, було досягнуто домовленостей щодо подальшого залучення усіх відповідальних виконавців бюджетних програм державного бюджету, які зможуть покращити якість прогнозування стану ліквідності у сфері державних фінансів [2].

В 2020-2021 роках Міністерство фінансів анонсувало введення в експлуатацію Системи управління місцевими фінансами «LOGICA» та затверджено наказ №488 від 30.08.2021 року “Про затвердження Порядку обміну інформацією між Міністерством фінансів України та учасниками бюджетного процесу на місцевому рівні” (далі - Порядок обміну). Зокрема порядком обміну передбачено за допомогою інтеграції з ІАС «LOGICA», через відкритий програмний API-інтерфейс, місцеві фінансові органи та інші учасники бюджетного процесу зможуть аналізувати та прогнозувати стан ліквідності місцевого бюджету на відповідну дату [3].

Розпорядженням №1375-р від 4.11.2020 Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію з управління ліквідністю на 2020-2023 роки та затвердив план заходів з реалізації концепції з управління ліквідністю на 2020-2023 роки [4]. Метою Концепції є впровадження ефективного механізму управління ліквідністю ЄКР. Для досягнення поставленої мети та завдань необхідним є активне долучення, серед інших, органів місцевого самоуправління.

Впровадження ефективного механізму управління ліквідністю здійснюється шляхом реалізації ряду заходів в два етапи. 

Перший етап передбачає підвищення якості та збільшення періоду прогнозування руху коштів, зокрема:

- затвердження методики прогнозування руху коштів ЄКР та валютних рахунків Казначейства із встановленням періоду прогнозування три місяці - для поденних показників, та шість місяців - для помісячних, та процедури обрахунку щоденного оптимального обсягу залишку коштів на ЄКР, який, з врахуванням обсягу вхідних та вихідних потоків на ЄКР, забезпечить виконання зобов’язань за платежами клієнтів Казначейства та не призведе до надлишкової ліквідності;

- впровадження інструментарію автоматизованого обміну даними в режимі реального часу між Казначейством, Мінфіном та іншими суб’єктами, відповідальними за рух коштів, основними з яких є ДПС, Держмитслужба та Пенсійний фонд, що передбачає, зокрема: фактичні показники, які використовуються для прогнозування руху коштів єдиного казначейського рахунка та валютних рахунків Казначейства, а також для оперативного розрахунку залишків коштів; очікувані поденні показники доходів державного і місцевих бюджетів від податків і зборів за їх видами, надходжень на депозитні рахунки митних органів, а також надходжень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; очікувані поденні показники надходжень коштів від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації) та кошти від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності; моніторинг зареєстрованих бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань, які передбачають здійснення разових платежів на суму 100 млн. гривень і більше; створення та впровадження інформаційної системи прогнозування руху коштів ЄКР та валютних рахунків Казначейства; доповнення методики прогнозування руху коштів оцінкою зміни вхідних потоків на ЄКР у внаслідок зміни показників зовнішньої економічної кон’юнктури на товарних та фінансових ринках. 

В рамках реалізації першого етапу плану, Мінфіном було розроблено методику прогнозування руху коштів на рахунках Казначейства, яку затверджено наказом №114 від 22.02.2021 р. “Про затвердження Методики прогнозування руху коштів на єдиному казначейському рахунку та валютних рахунках Державної казначейської служби”[5]. 

Другий етап передбачає удосконалення інструментів управління ліквідністю, зокрема:

- запровадження автоматизованого порядку визначення сум тимчасово вільних коштів ЄКР та валютних рахунків Казначейства, що можуть бути використані для їх розміщення, зокрема шляхом здійснення активних операцій з державним боргом;

- створення Мінфіном разом з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і НБУ передумов для поглиблення ємності та ліквідності внутрішнього ринку державних цінних паперів;

- законодавче врегулювання питання використання тимчасово вільних коштів ЄКР для покриття тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету в межах бюджетного періоду та віднесення тимчасово вільних коштів ЄКР до джерел фінансування бюджету;

- запровадження інструментів управління ліквідністю ЄКР та валютних рахунків Казначейства (у випадку наявності тимчасово вільних коштів, а також недостатності коштів для здійснення платежів).

В рамках виконання плану заходів Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2022 р. № 970 було затверджено Порядок подання інформації розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами Державної казначейської служби Міністерству фінансів для цілей управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка та валютних рахунків Державної казначейської служби [6] в якому зазначено, що подання інформації здійснюється із застосуванням електронного кабінету інформації про показники, необхідні для запровадження механізму управління ліквідністю ЄКР та валютних рахунків Казначейства (далі - електронний кабінет «е-Ліквідність») інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет». Затверджено, що перелік, формат та регламент обміну інформацією, що передається з інформаційно-аналітичних систем Казначейства, визначає Мінфін, а обмін інформацією між електронним кабінетом «е-Ліквідність» та інформаційно-аналітичною системою управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA» здійснюється шляхом встановлення автоматизованого режиму обміну через прикладний програмний інтерфейс.

В умовах фінансової децентралізації, ключовою ознакою місцевих бюджетів є його самостійність, що полягає у спроможності органів місцевого самоврядування самостійно складати, затверджувати та виконувати місцеві бюджети в контексті покладених на них функцій і забезпечення розвитку регіонів і територіальних громад. Проте, набувши такої самостійності, місцеві фінансові органи зіткнулися з численними викликами, включаючи потребу у наявності інструментів та засобів аналізу явищ і процесів щодо формування, розподілу та використання різних грошових фондів, прогнозування дохідної бази місцевих бюджетів з метою забезпечення ефективного здійснення видатків для задоволення потреб соціально-економічного розвитку територіальної громади. Враховуючи це, місцеві фінансові органи потребують ефективної методології прогнозування показників ліквідності місцевих бюджетів.

Література:

1. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 р. № 92-р “Про схвалення Концепції створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи “Прозорий бюджет” URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92-2016-%D1%80#Text

2. В Україні запрацює система Є-ліквідність. URL: https://minfin.com.ua/ua/2021/05/23/65233190/ 

3. Наказ Міністерства фінансів України №488 від 30.08.2021 Про затвердження Порядку обміну інформацією між Міністерством фінансів України та учасниками бюджетного процесу на місцевому рівні” URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-21#Text 

4. Розпорядження Кабінету Міністрів України №1375-р від 04.11.2020 “Про схвалення Концепції з управління ліквідністю на 2020-2023 роки та затвердження плану заходів з її реалізації” URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1375-2020-%D1%80#Text

5. Наказ Міністерства фінансів України №114 від 22.02.2021 р. “Про затвердження Методики прогнозування руху коштів на єдиному казначейському рахунку та валютних рахунках Державної казначейської служби”. 

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2022 р. № 970 “Про затвердження Порядку подання інформації розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами Державної казначейської служби Міністерству фінансів для цілей управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка та валютних рахунків Державної казначейської служби” URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2022-%D0%BF#Text 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення