ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
12.10.2023 00:15
[1. Информационные системы и технологии]
Автор: Бєляєва Олена Павлівна, кандидат наук з державного управління, Сумський національний аграрний університет, м. Суми
В сучасних умовах, коли використання високих технологій є вирішальним фактором підвищення ефективності у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і у системі державного управління, з кожним днем зростає потреба у використанні інформаційно-комунікаційних технологій в органах державної влади.
Основну групу нормативних джерел, що визначають правові основи інформаційних процесів в Україні, складають наступні офіційні законодавчі документи, такі як: Конституція України, Закони України «Про інформацію», «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про електронний цифровий підпис» [4], «Про Концепцію Національної програми інформатизації», «Про Національну програму інформатизації», «Про захист персональних даних» та цілий ряд інших нормативних документів таких як постанови Кабінету Міністрів і тд.
Просування України до інформаційного суспільства вимагає ефективного управління усіма видами інформаційних ресурсів та переорієнтування всієї системи державного управління на цілеспрямовану організуючу діяльність в нових умовах. Така діяльність передбачає на загальнонаціональному рівні нормативне визначення напрямів еволюціонування інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, державну підтримку вітчизняного інформаційного виробництва, ринку інформаційних технологій, засобів, продуктів і послуг.
За найближчі 3 роки буде створено більше інформації, ніж за попередні 40 000 років. Об'єм інформації катастрофічно зростає і щоб в цьому цифровому океані знайти необхідну інформацію людині необхідна інструментальна допомога у вигляді все більш еволюціонуючих інформаційних технологій. Аналогічно підґрунтям для застосування складних складових управлінського процесу інформаційних технологій, є не лише глобальне збільшення об'ємів інформації, але збільшення об'ємів цифрової інформації, що накопичується в органах державної влади зокрема.
Виходячи з класифікації функцій державного управління, спробуємо здійснити класифікацію інформаційних технологій, що забезпечують реалізацію зазначених функцій.
1) Перша група – це група технологій «інформаційно-інструментального» забезпечення загальних функцій державного управління. Напрям передбачає впровадження інформаційних технологій в державному управлінні, має найбільш розмитий характер, що найменш чітко та нормативно і практично реалізований. Насправді, інформаційно-телекомунікаційне забезпечення процесів, таких як організація та планування, може передбачати створення складних інтелекто-мулюючих систем, аналітично-обчислювальних центрів.
2) Друга група – інформаційні технології, що забезпечують реалізацію спеціальних (специфічних) функцій державного управління. Саме з цим напрямом впровадження сучасної інформаційної технології ми маємо справу в своїй щоденній професійній діяльності. Функціонування Державного реєстру виборців (Закон України «Про Державний Реєстр виборців») є однією з багатьох специфічних функцій державного управління. Функціонування автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи. Державний реєстр виборців – наслідок впровадження інформаційної-технології, послуговує інформаційно-інструментальним супроводом для реалізації зазначеної функції. Відповідні приклади можна знайти майже в кожній специфічній сфері державного управління. Наприклад: функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем «Єдиного вікна», Інформаційно-телекомунікаційна система Державного реєстру фізичних осіб. Однозначно, що всі «специфічні» інформаційні технології будуть багаторівневими і як правило мережевими.
3) Третя група – інформаційно-технологічний супровід допоміжних, забезпечуючих функцій. До цієї категорії потрапляють, технології впровадження програмних засобів бухгалтерського обліку, програмні засоби складського обліку і т.д. Зазвичай для вирішення подібних задач використовуються однорівневі інформаційні технології, які щоправда можуть бути й мережевими але з виходом на банківську установу. Крім того, до третьої групи забезпечуючих інформаційних технологій, слід віднести інформаційні технології, що використовуються для встановлення комунікативного зв'язку органів державного управління з громадськістю, наприклад: створення та інформаційне наповнення веб-ресурсів органів державної влади.
Отже, використання інформаційних технологій у сфері публічного управління має широкий спектр впроваджень та майбутній розвиток.
Література
1.Закон України «Про Державний реєстр виборців» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text (дата звернення 11.10.2023)
2.Малиновський В. Я. Державне управління: навч. посіб. Луцьк. Вид. «Вежа» 2000. 558 с.
3.Воронкова В. Г. Менеджмент у державних організаціях : Навч. посіб. Київ. Професіонал, 2004. 256 с.
4.Державне управління: Навч. посібник / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко; За ред. А. Ф. Мельник. - К.: Знання-Прес, 2009. - 343 с.
5.Закон України «Про електронний цифровий підпис» «Про Національну програму інформатизації». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-20#Text (дата звернення 11.10.2023)
6.Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/75/98-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 11.10.2023)
7.Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р.// Відом. Верховної Ради України. 1996. № ЗО. С. 141.