Вас приветствует Интернет конференция!
Приветствуйем на нашем сайте
ФОРМУВАННЯ УМІННЯ ПРОГНОЗУВАТИ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
03.10.2023 19:23
[1. Информационные системы и технологии]
Автор: Сікора Юлія Григорівна, здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав; Васенко Олександр Васильович, кандидат історичних наук, доцент кафедри цифрових технологій навчання, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав
ORCID: 0000-0002-8895-4284 Олександр Васенко
В сучасному світі, де зміни та несподіваності стали неодмінною частиною нашого життя, уміння прогнозувати набуває особливого значення. Головним завданням вищої педагогічної освіти є підготовка конкурентоспроможних та орієнтованих на майбутнє спеціалістів, які вміють передбачати зміни в освіті та ефективно будувати навчальний процес на основі наукових прогнозів. Це необхідно для підготовки молодого покоління до викликів і завдань, які стоять перед сучасним суспільством та економікою. Таким чином, цей напрямок є надзвичайно актуальним і важливим для подальшого розвитку освіти та формування конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно впливати на суспільний прогрес та інноваційний розвиток [1].
Тому, мета полягає в розгляді педагогічних умов, що сприяють розвитку у студентів вищої освіти навичок прогнозування, а також в обґрунтуванні педагогічних підходів, які сприяють формуванню їхньої прогностичної компетентності як ключового аспекту майбутньої професійної підготовки.
Організація прогностичної діяльності включає в себе використання наукових методів, аналіз інформації, розвиток передбачуваних навичок та навичок прийняття обґрунтованих рішень. Це допомагає студентам більш успішно впоратися з невизначеністю і складністю сучасного світу, а також розвивати свою професійну компетентність. У звʼязку з цим, необхідно впроваджувати педагогічні умови, що забезпечують успішну реалізації методичної системи формування прогностичної компетентності студентів в освітньому процесі вищого навчального закладу, а саме [2]:
‒Використання активних та інтерактивних методів та прийомів навчання, що сприяють залученню студентів до активної участі у навчальному процесі.
‒Застосування міждисциплінарного підходу, який допомагає створити комплексну навчальну програму, що охоплює різні освітні аспекти та сприяє більш глибокому розумінню предметів.
‒Систематична практична спрямованість навчання, яка передбачає активне використання практичних завдань та вправ для розвитку практичних навичок.
‒Підтримка науково-дослідницької діяльності студентів, яка стимулює їх до проведення власних наукових досліджень та розвитку прогностичних умінь шляхом вивчення нових технологій та методів.
‒Дотримання індивідуального підходу до кожного студента, що передбачає уважне врахування його потреб та можливостей у процесі навчання.
‒Відповідність навчального матеріалу, форм, методів і засобів формування прогностичної компетентності вимогам реальної практики.
‒Єдність мети та результатів процесу формування прогностичної компетентності, що означає, що всі етапи та діяльності, спрямовані на формування цієї компетентності, повинні бути узгодженими та спрямованими на досягнення загальної мети.
‒Орієнтація педагогічної технології на матеріально-технічні ресурси, включаючи наявність швидкісного Інтернету.
‒Інтенсивність взаємодії між викладачами та студентами як гарантія успішного процесу формування прогностичної компетентності.
Також, для розвитку прогностичної компетентності варто використовувати різноманітні прогностичні завдання, які базуються на наукових законах, теоріях, або емпіричних даних та спостереженнях. Ці завдання допомагають виявити припущення, обґрунтувати їх та сформулювати прогноз. Крім того, використовувати творчі завдання, задачі-малюнки, експерименти, алгоритми та навчально-матеріальні засоби як додаткові засоби для розвитку прогностичної компетентності. Наприклад, в процесі навчання застосовувати такі методи дослідження, як спостереження за об'єктами, проведення експериментів, моделювання об'єктів, пояснення фактів та явищ, а також передбачення розвитку об'єктів [3].
Проте важливо підкреслити, що ефективність впровадження цих умов залежить від усвідомлення викладачами та студентами їхньої важливості і відповідної готовності до спільної співпраці у процесі навчання. Орієнтація на спільні цілі та реалізація комплексних освітніх форм допомагають досягти більш високих результатів у формуванні прогностичної компетентності.
Отже, подальший розвиток та впровадження цих умов у освітній процес може сприяти підготовці майбутніх фахівців, які будуть успішно адаптовуватися до змін у сучасному світі та нести важливий внесок у розвиток освіти та суспільства в цілому.
Література
1.Шаравара В. В. Формування прогностичної компетентності студентів як сучасна наукова проблема. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. 2020. № 1 (19). С. 331-336. (Серія «Педагогіка і психологія»). DOI: 10.32342/2522-4115-2020-1-19-39.
2.Постоян Т., Кінєшова А. Педагогічні умови формування прогностичної компетентності майбутніх магістрів початкової освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 7 (51). С. 124-130.
3.Поясок Т., Беспарточна О. Технологія формування прогностичної компетентності студентів у процесі фахової підготовки. Вісник Глухівського наці-онального педагогічного університету імені Олександра Довженка. Педагогічні науки. 2021. Вип. 45. С. 179–188.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Другие научные работы даной секции
-
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ
15.10.2023 00:36 -
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
12.10.2023 00:15 -
ХАРАКТЕРИСТИКА ІНТЕРАКТИВНИХ КАРТ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ТА МЕТОДІВ ЇХ СТВОРЕННЯ
11.10.2023 22:47 -
УДОСКОНАЛЕННЯ КЛЮЧІВ ЦИФРОВОГО ЕЛЕКТРОННОГО ПІДПИСУ В СИСТЕМАХ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ
11.10.2023 21:56 -
ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ДРОН-ДОСТАВКИ
11.10.2023 21:32
Конференции
Конференции 2024
Конференции 2023
Конференции 2022
Конференции 2021
