СУЧАСНІ АСИМЕТРІЇ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ ІННОВАЦІЙ ТА ТЕХНОЛОГІЙ, ВИКЛИКАНІ ПАНДЕМІЄЮ COVID-19
14.09.2021 21:08
[2. Экономические науки]
Автор: Сімонова М.В., к.е.н., докторант, кафедра міжнародної економіки, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ
Протягом останніх років світ досяг найвищого піку розвитку глобальних інновацій, основний завданням яких є покращення життя суспільства в цілому та кожної окремої людини. Але останнім часом постає питання, чи буде продовжуватись ця тенденція й надалі, або пандемія коронавірусу змусить пригальмувати та буде стримувати стрімке зростання технологій через скорочення фінансування інновацій? Так, у пошуках відповіді на це нагальне та дуже актуальне питання сьогодення варто проаналізувати аналітичний звіт Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) «Глобальний індекс інновацій 2020» [1]. Автори глобального інноваційного індексу 2020 (ГІІ 2020) ретельно дослідили останні тенденції у світі науки, інновацій та технологій та прийшли до висновку, що інвестиції для фінансування інноваційного підприємництва наразі суттєво зменшуються та вичерпуються. Найближчим часом вплив такого дефіциту буде нерівномірним: більш гостро його будуть відчувати новостворені компанії, наукомісткі стартапи та країни, що розвиваються, які вже зіткнулись з проблемою нестачі інвестицій та інновацій для підтримки своєї конкурентоздатності на світовому ринку.
Тим не менш, будь-яка кризова ситуація, якою стала і пандемія COVID-19, водночас може стати й вагомим викликом та підґрунтям для творчого прориву та пошуку нових можливостей в сфері міжнародних науково-дослідних проектів. Так, пандемія COVID-19 спровокувала інтерес до новаторських рішень у сфері охорони здоров’я, організації дистанційної праці та освіти, онлайн торгівлі, мобільності та інших сфер [2]. Слід зазначити, що ГІІ 2020 – це щорічний рейтинг країн, який складається на основі аналізу більше ніж 80 індикаторів, які відображають останні світові тенденції розвитку та імплементації інновацій та технологій серед 131 країни та території. Лідируючі позиції традиційно займають розвинуті країни – Швейцарія, Швеція та США. Далі рейтингові місця обіймають такі країни як Великобританія та Нідерланди. Винятком є Китай, який є єдиною країною із середнім рівнем доходів, що увійшла в ТОП-30 країн рейтингу. Китай вже другий рік поспіль посідає 14 місце в рейтингу.
Варто звернути увагу на територіально-географічний вектор розвитку інновацій та технологій. Так, поширення інновацій продовжує своє зміщення до Азійського регіону. Наприклад, друга країна Азійського регіону за економічною потужністю – Республіка Корея (10 місце в рейтингу) – вперше ввійшла в ТОП-10 разом із Сінгапуром (8 місце), який обіймає високі позиції в рейтингу ГІІ протягом останнього десятиліття. Досліджуючи глобальні інноваційні тенденції з 2010 по 2020 роки, варто відзначити, що суттєвих позитивних результатів та достатньо високих показників у сфері розвитку науки, інновацій та технологій досягли 4 країни: Китай (14 місце), В’єтнам (42), Індія (48) та Філіппіни (50). Серед лідерів регіонів Північної Африки та Західної Азії можна виокремити економіки наступних країн: Ізраїль, Кіпр та ОАЕ. В Латинській Америці та Карибському басейні домінуючі позиції обіймають Чилі, Мексика та Коста Ріка. Перші позиції в рейтингу ГІІ 2020 серед країн з середнім рівнем доходів посідають Китай, Малайзія та Болгарія. В свою чергу варто відзначити й країни, які належать до групи країн з низьким рівнем доходу – Танзанія, Руанда та Непал.
Зазначимо, що досить часто рівень інноваційного та технологічного рівня відображає ступінь розвитку економіки країни в цілому. Так розвинуті країни характеризуються й більш високим та прогресивним рівнем розвитку та імплементації інновацій та технологій. Однак у 2020 році 25 країн світу продемонстрували більш високі результати, ніж передбачав рівень розвитку їх економік. Серед них: Грузія, Ямайка, Тайланд, Марокко та Південно-Африканська Республіка. Набирає обертів і інноваційно-технологічна компонента на Африканському континенті. Серед 25 країн, які, відповідно до ГІІ 2020, випереджають темпи прогнозованого інноваційного розвитку, 8 країн відносяться до Африканського регіону – на Південь від Сахари. Лідерами серед них є ПАР, Кенія та Руанда. В Латинській Америці та Карибському басейні найбільш прогресивними є Ямайка та Коста Ріка.
Центри наукової та інноваційно-технологічної діяльності виникають в залежності від сприятливих інвестиційно-інституційних умов не лише в конкретній країні, але й на окремих територіях. Отже, центри інноваційних технологій можуть концентруватись в окремих містах та регіонах. Так, ГІІ 2020 визначає та ідентифікує ТОП-100 науково-технологічних кластерів. Найбільш продуктивним визнано кластер Токіо-Йокогама. Друге місце в рейтингу посідає Шеньчжень-Гонконг-Гуанчжоу, Сеул, Пекін та Сан-Хосе-Сан-Франциско (відомий як «Кремнієва долина»). Найбільша кількість науково-технологічних кластерів (25) наразі зосереджена в США, далі йдуть такі економіки як Китай (17), Німеччина (10) та Японія (5). Кластери з першої ТОП-100 базуються також і в 6 країнах із середнім рівнем доходів – Бразилії, Китаї, Індії, Ірані, Туреччині та Російський Федерації [1].
В умовах сучасної невизначеності у сфері інновацій та технологій, викликаної пандемією COVID-19, необхідним кроком є поширення глобальної підтримки не лише в сфері охорони здоров’я, але й в сфері інноваційних технологій. Так, державна підтримка інноваційних технологій повинна компенсувати скорочення інвестицій приватного капіталу. Актуальним питанням сьогодення є залучення до активних дій та масштабної підтримки бізнес-лідерів та представників політичних сил по всьому світу в сфері науки, інновацій та технологій заради блага усіх та кожного.
Література:
1. WIPO (World Intellectual Property Organization), The Global Innovation Index (GII) 2020, 2020. Available at: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_ 2020.pdf
2. WEF (World Economic Forum) Global Competitiveness Report Special Edition 2020: How Countries are Performing on the Road to Recovery. 2020. Available at: http://www3.weforum.org/docs/WEF_TheGlobalCompetitivenessReport2020.pdf