ГЕОЛОГІЧНЕ РЕДУКУВАННЯ ЯК ОДИН З МЕТОДІВ РОЗДІЛЕННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ ПОЛІВ
24.05.2023 22:23
[3. Технические науки]
Автор: Розловська Світлана Євгеніївна, кандидат геологічних наук, доцент, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ
У практиці інтерпретації гравітаційного і магнітного полів, спостережених біля поверхні Землі, часто виникає актуальна задача визначення регіональної складової, яка є суперпозицією впливів глибинних особливостей будови верхньої мантії, земної кори та фундаменту. За змістом регіональна складова відмінна від поняття регіонального фону, відносно якого локальні аномалії поля спричинені джерелами ефективної надлишкової інтенсивності. Причиною локальних аномалій, виділених на регіональному фоні, можуть бути геологічні об’єкти осадового чохла, ускладнення поверхні фундаменту, або його глибинні утворення. Зовсім інший зміст у вилучені зі спостереженого поля регіональної складової. У залишку буде аномальна складова поля, яка містить локальні і регіональні аномалії від розподілу ефективних джерел осадового чохла. Якісна інтерпретація потенціальних полів, спрямована на тектонічне районування, виявлення та простеження розломів, насувів, протяжних або ізометричних структур тощо, є недостовірною, а деколи й просто неможливою, коли попередньо не виконано розділення спостереженого поля на регіональну та аномальну складові або на групи аномалій певної геологічної природи, наприклад, зумовлених визначеними товщами осадового чохла. Ступінь достовірності та детальність вирішення завдань якісної інтерпретації за сприятливих обставин і кількісної інтерпретації, наприклад експрес-методами прямо залежить від підвищення точності виокремлення аномальних складових. Серед низки методів розділення полів (графічні способи, трансформації, геологічне редукування, кореляційно-статистичні) більш поширені трансформації, які є лінійними перетвореннями . Але в умовах суттєвої зміни як характеру будови, так і товщини осадового чохла, що характерно для Складчастих Карпат та прилеглих прогинів, трансформації часто не забезпечують достатньо достовірне розділення полів, особливо у перехідних зонах, на аномальну складову, що зумовлена осадовим чохлом та «регіональну», зумовлену фундаментом. Про необхідність розвитку теорії і практики розділення потенціальних полів, особливо з позицій методологічного принципу аналітичної та модельної апроксимацій, наголошував В. М. Страхов.
Геологічне редукування порівняно з трансформаціями є коректним способом розділення полів. Воно полягає у застосуванні простих за змістом процедур розрахунку регіональних або локальних складових поля за допомогою рішення прямих задач гравірозвідки для достатньо детальних густинних моделей частин геологічного середовища, будова яких апріорі відома, з наступним вилученням цих теоретично розрахованих складових зі спостереженого поля. Однак на практиці обсягу апріорних геолого-геофізичних даних про геологічне середовище або не достатньо, або ці процедури складні у реалізації.
Розділення полів методом підбору є модифікованим геологічним редукуванням з елементами рішення обернених задач гравірозвідки задля обрахунку або уточнення регіональної складової поля, яка, як вище зазначено, є наближенням до впливу фундаменту в умовах Українських Карпат. Апроксимацією регіональної складової є поле моделі, «підібраної» до спостереженого поля процедурами рішення оберненої задачі. Як відомо, рішення оберненої задачі ґрунтується на певних критеріях, основним з яких є «мінімальне відхилення» від апріорної моделі. Задля згаданої апроксимації у апріорній моделі осадовий чохол є однорідним, а блокова будова фундаменту та геометрія його поверхні відтворюється за даними буріння, сейсморозвідки тощо.
1 Страхов В. Н. Современное состояние и перспективы развития теории интерпретации гравитационных и магнитных аномалий// Вопросы теории и практики геологической интерпретации гравитационных, магнитных и электрических полей: Труды международной конференции. Воронеж, – 1998. – С. 4-35.