Радіолокаційні станції (РЛС) широко використовуються для вирішення за-вдань радіолокаційного спостереження надводних та повітряних об’єктів. Перс-пективним шляхом підвищення ефективності застосування РЛС щодо спостере-ження даних об’єктів може бути використання особливостей умов розповсю-дження радіохвиль над морською поверхнею.
Дальність виявлення надводних та повітряних об’єктів, які спостерігають-ся РЛС приморського базування, є обмеженою дальністю прямої видимості. Збільшення дальності виявлення РЛС шляхом підйому антени не завжди можна вважати доцільним внаслідок можливої відсутності домінуючих висот в районах морського узбережжя.
Досвід експлуатації радіотехнічних систем різного призначення, розташо-ваних на узбережжі Чорного та Азовського морів вказує на те, що дальність їх дії може суттєво змінюватися в залежності від пори року та часу доби. Зокрема, фіксувалися відбиття від місцевих предметів та маловисотних об’єктів, які зна-ходилися за межами дальності прямої видимості.
Дане явище пов’язано з виникненням умов надрефракційного поширення радіохвиль завдяки існуванню тропосферних радіохвилеводів [1, 2], що може привести до значного збільшення дальності дії РЛС приморського базування. При цьому, властивості атмосфери щодо рефракції в нижньому шарі тропосфе-ри можуть швидко змінюватися у широких межах.
Збільшення дальності дії РЛС приморського базування за рахунок вико-ристання особливостей тропосферного розповсюдження радіохвиль вимагає своєчасного отримання інформації про поточний стан тропосфери. Тому важли-вим завданням є пошук надійних додаткових джерел цієї інформації [4-6].
Заходи щодо отримання інформації про поточний стан тропосфери потре-бує залучення додаткових засобів зондування атмосфери, що є складним і ви-тратним завданням з технічної та економічної точок зору. Саме тому ефектив-ним шляхом подолання вказаних недоліків є використання сигналів автоматич-ної системи ідентифікації суден AIS (Automatic Identification System), обладнан-ня якими є обов’язковим для всіх суден відповідно до Міжнародної конвенції з охорони життя людини на морі.
Використання даних сигналів може забезпечити можливість прогнозуван-ня виникнення над морем тропосферних радіохвилеводів та відповідного збіль-шення дальності виявлення надводних та повітряних об’єктів РЛС приморсь-кого базування. Однак, використання механізму надрефракційного розповсю-дження радіохвиль супроводжується виникненням флуктуаційних явищ, що здійснюють суттєвий вплив на зниження якості отримання радіолокаційної ін-формації.
Вказане свідчить про необхідність пошуку шляхів забезпечення необхід-ної точності вимірювання координат та параметрів руху об’єктів радіолокацій-ного спостереження, зокрема їх дальності та радіальної швидкості.
Доповідь присвячена аналізу можливостей підвищення дальності вияв-лення надводних та повітряних об’єктів РЛС приморського базування за раху-нок отримання інформації про стан середовища розповсюдження радіохвиль за сигналами автоматичної системи ідентифікації суден AIS та забезпечення необ-хідної точності вимірювання їх дальності та радіальної швидкості.
Література:
1. Рекомендация МСЭ-R P.452-12. Процедура прогнозирования для оценки микро-волновых помех между станциями, находящимися на поверхности Земли, на частотах выше приблизительно 0,7 ГГц [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.itu.int/rec/R-REC-P.452-14-200910-I/en.
2. Рекомендация МСЭ-R P.834-6. Влияние тропосферной рефракции на распростра-нение радиоволн [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.itu.int/rec/R-REC-P.834-6-200701-I/en.
3. Диагностика условий распространения УКВ в тропосфере / Б.В. Жуков, В.А. Кабанов, И.М. Мыценко, В.Б. Синицкии, Г.И. Хлопов, С.И. Хоменко. – К: Науково-виробниче підприємство “Видавництво “Наукова думка” НАН України”, 2010. – 264 с.
4. Структура коэффициента преломления атмосферы и диагностика условий распро-странения УКВ над морем / В.А. Кабанов. - Х: ИРЭ АН УССР, 1996. – 161 с.
5. Карлов В.Д. Використання підведених радіохвилеводів для збільшення дальності виявлення маловисотних цілей над морем /В. Д. Карлов, К.П. Квіткін, Д. В. Карлов, О. В. Струцінський // Системи озброєння і військова техніка. – 2016. – №1(45). – С. 153 – 156.