ФОРМУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЗАСОБАМИ ІТ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ФОРМУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЗАСОБАМИ ІТ

04.05.2023 19:04

[1. Информационные системы и технологии]

Автор: Немченко Юрій Владиславович, кандидат педагогічних наук, доцент, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ



Цифрові технології нині відіграють суттєву роль у комунікації і дозволя-ють ефективно інформувати громадян про широке коло питань державного, те-риторіального чи місцевого значення. Утім, попри певні досягнення, наразі вба-чається необхідність подальшого розширення напрямків використання інфор-маційних технологій у природоохоронній сфері. Одним із таких напрямків є за-хист атмосферного повітря.

Якість атмосферного повітря в значній мірі впливає на стан здоров’я лю-дини. У Глобальних рекомендаціях що до якості повітря (ВООЗ) [1] зазначено, що біля 90% населення планети проживає в умовах забрудненого повітря, що є причиною кожного третього інсульту, раку легень, хвороби серця або передчас-ної смерті. У звіті міжнародної компанії IQAir [2], яка відстежує якість повітря в усьому світі, зазначено, що лише 13 країн і територій світу у 2022 році мали по-вітря, яке відповідає вимогам ВООЗ. Проте для більшості населення це малові-домий факт. Оцінку якості атмосферного повітря здійснюють за допомогою ін-дексу якості повітря (AQI) [5] який розраховується за результатами вимірювань кількісті твердих часток в повітрі (PM2.5 та PM10), та вмісту озону (O3), діоксиду азоту (NO2), діоксиду сірки (SO2), викидів вуглецю та ін. 

Основними джерелами формування забруднюючих компонентів є проми-слові, енергетичні, гірничо-видобувні виробництва та транспорт. Під впливом вітрів забруднювачі переносяться на великі відстані, впливаючи таким чином на віддалені регіони.

Усвідомлюючи проблему, постає закономірне запитання: «Як оцінити за-грозу негативного впливу забрудненого повітря ?» Відповіддю на це запитання є усвідомлення необхідності забезпечити функціонування постійно діючої гло-бальної системи моніторингу з відкритим доступом до результатів вимірювання та інтерактивним інформуванням населення про стан якості атмосферного пові-тря у місцевості перебування. І технологічно нині це досяжна мета.

В Україні на державному рівні моніторинг якості повітря здійснюється у 53 містах і територіях. Ця робота здійснюється Українським гідрометеорологіч-ним центром [3, 4], який використовуючи 162 стаціонарних, 2 маршрутних пос-ти спостереження та 2 станції транскордонного переносу, періодично виконує за базовими показниками заміри якості атмосферного повітря. Результати дослі-джень оприлюднюються з часовими затримками, що не дозволяє використову-вати ці дані для оперативного реагування на появу небезпечного компоненту в атмосфері. Незважаючи на те, що Україна у черні 2020 року приєдналася до міжнародної системи онлайн інформування про якість атмосферного повітря і перші дані від окремих модернізованих постів спостереження почали надходити в режимі реального часу, більшість регіональних державних постів моніторингу продовжують використовувати застарілі технології і підходи.

Натомість громадські та природоохоронні активісти, дослідники, вчені і окремі аматори за власні та спонсорські кошти розробили та активно поширю-ють серед зацікавлених учасників природоохонних рухів недорогі системи ав-томатичного контролю якості повітря, які об’єднані в регіональні [7] і міжнаро-дні [6] мережі моніторингу якості повітря. Незалежні станції моніторингу якості атмосферного повітря виявляють непропорційний вплив шкідливих забрудню-вачів повітря серед уразливих і недостатньо досліджених регіонів. Прогалини в системі моніторингу якості повітря в місцях де прогнозувався низький рівень забруднення і відповідно не контролювався державними постами моніторингу, заповнюються незалежними станціями, які виявляють непропорційно великі рів-ні забруднення. Це підкреслює необхідність здійснювати моніторинг якості по-вітря на усіх територіях та місцевостях. Як зазначає у своїй доповіді Френк Ха-ммес, (глобальний генеральний директор IQAir): «У 2022 році більше половини даних про якість атмосферного повітря у світі отримано завдяки зусиллям гро-мадських постів моніторингу» [2]. 

Інформатизація всіх сфер життя, створює умови для практичного викори-стання досягнень сучасних інформаційних технологій: накопичувати та здійсню-вати комплексний аналіз результатів спостережень, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами та процесами, забезпечувати високий ступінь доступності та відкритості до природоохоронної інформації. Участь громадян у процесі моніторингу якості повітря, підвищує рівень обізнаності населення, фо-рмує соціальні зміни, активізуючи спільні зусилля громади для покращення якості повітря. Чекати коли уряди почнуть контролювали якість повітря ми не маємо часу через критичність ситуації. Моніторинг якості повітря громадами забезпечує прозорість і терміновість, що призводить до спільних дій, які покра-щують якість повітря. 

Український проект SeveEcoBot, який є найбільшим агрегатором відкри-тих даних про забруднення, забруднювачів та інструменти захисту довкілля за-безпечує інтерактивне інформування громадян у соціальних мережах про рівні забруднення атмосферного повітря та середовища загалом [7].

Насамкінець, зауважимо, що використання інформаційних технологій у сфері природоохоронної діяльності дозволяє покращити якість повітря в країні шляхом підвищення рівня екологічної обізнаності громадян за рахунок надання безкоштовного та легкого доступу до показників індексу якості повітря та інших публічних природоохоронних даних.

Література

1.WHO global air quality guidelines. Particulate matter (PM2.5 and PM10), ozone, nitrogen di-oxide, sulfur dioxide and carbon monoxide. Електронний ресурс Адреса доступу: https://resources.relabhs.org/uk/resource/who-global-air-quality-guidelines-uk/

2.World Air Quality Air 2022 https://www.iqair.com/newsroom/world-air-quality-report-press-release-2022 

3.Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повіт-ря Постанова кабінету міністрів України № 827 від 14 серпня 2019 р. [Електронний ре-сурс] Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/827-2019-%D0%BF#Text

4.Український гідрометеорологічний центр https://www.meteo.gov.ua/ 

5.Що таке індекс якості повітря? https://nubip.edu.ua/node/80156 

6.Забруднення повітря у світі: Індекс якості повітря в реальному часі https://waqi.info/uk/ 

7.Об’єднана мережа моніторингу якості повітря https://www.saveecobot.com/

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення