МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ
03.04.2023 17:36
[2. Экономические науки]
Автор: Лещенко Денис Олегович, студент, Національний університет “Острозька академія”, м. Острог
Актуальність. Прогнозування рівня злочинності є досить актуальним дослідженням, оскільки злочинність є серйозною проблемою в усіх країнах світу. Прогнозування майбутнього рівня злочинності в різних районах, містах або країнах покликане допомогти урядам та правоохоронним органам максимально ефективно планувати свої дії. Також прогнозування рівня злочинності може використовуватися для аналізу результатів політики з протидії злочинності. Зіставлення даних про рівень злочинності перед та після впровадження нових заходів може допомогти визначити їх ефективність та планувати подальші кроки в боротьбі з цим явищем.
Виклад основного матеріалу. Прогнозування злочинності – пізнання стану злочинності у майбутньому та факторів, які впливатимуть на її зміни [1]. Ефективна протидія злочинам можлива лише за наявності належного рівня аналітичної діяльності як основного фактора для своєчасного ухвалення необхідних, доцільних висновків на основі прогнозування. Предметом прогнозування є рівень та склад злочинності, фактори та умови, які впливають на злочинність [2], тобто встановлення показників, які зможуть характеризувати рівень злочинності у майбутньому. До факторів впливу на рівень злочинності можна віднести:
●Економічні (рівень економічного розвитку, рівень безробіття, рівень доходів тощо).
●Соціальні (якість життя населення, рівень освіти тощо).
●Демографічні (густота населення, вікова структура, етнічний склад тощо).
●Культурні (релігійний стан, суспільна культура, психічні розлади тощо).
●Політичні (політична стабільність, корупція тощо).
●Організаційно-правові (діяльність та забезпеченість правоохоронних органів).
●Географічні (географічне положення, яке схиляє до розвитку злочинності).
●Екістичні (містобудівні) (рівень урбанізації, рівень розвитку інфраструктури тощо).
Прогнозування здебільшого відповідає на питання, як змінюються ті чи інші фактори в залежності від певних змін причин і умов, які їм сприяють, які фактори і як вони можуть вплинути на злочинність. Прогноз розробляється за допомогою системної інформації про злочинність, її причини та ряду факторів що впливають на злочинну поведінку, в основі цієї діяльності полягають методи прогнозування [3]. Виявлення факторів, які впливають на злочинність, на основі прогнозування, допоможе визначити превентивні засоби для зменшення рівня злочинності у майбутньому.
Розрізняють 3 методи прогнозування [4]: експертних оцінок, екстраполяції, математичного моделювання.
Сутність методу експертних оцінок полягає в зборі, аналізі та узагальнені думок досвідчених науковців та практичних працівників про майбутній стан злочинності та про явища і процеси, які впливають на злочинність. Експерти проходять опитування за певною програмою, та на основі їх відповідей будується прогноз. На відміну від інших методів, у методі експертних оцінок фахівець покладається не тільки на статистичні дані, а й на свій досвід, професійні навички та інтуїцію. Недоліками методу є підбір компетентних експертів, кількісний склад, створення методики опитування, неузгодженість та суб’єктивність експертів.
Метод екстраполяції полягає у дослідженні рівня та динаміки злочинності у минулому та перенесення висновків про закономірність на майбутні тенденції. Цей метод використовується для короткострокових прогнозів, зростання строків прогнозу призводить до зростання похибки прогнозів. Також фактори, які впливають на рівень злочинності повинні бути стійким. У наш час, в умовах нестабільної політичної та економічної ситуації в країні, ставиться під питання стабільності факторів, які є основою для прогнозу.
Сутність методу математичного моделювання полягає в розробці певних математичних формул, які відображають вплив факторів на досліджуване явище. Для прогнозування рівня злочинності, метод математичного моделювання дозволяє використовувати економічні, соціальні, політичні та різні розраховані показники. При виборі правильного набору даних модель є досить точною для середньострокового прогнозування. Також до плюсів методу можна віднести, що метод дозволяє абстрагуватися від незначних і несуттєвих властивостей прогнозованого явища і зосередити увагу на найважливіших аспектах об'єкта дослідження. До недоліків методу можна віднести складність відбору значущих чинників.
Висновок. На основі викладеного матеріалу варто наголосити на тому, що існують різні методи прогнозування злочинності, які мають переваги і недоліки. Всі вищезгадані методи є ефективними для прогнозування рівня злочинності в залежності від терміну прогнозу: для короткострокового прогнозування підходить метод екстраполяції, для середньострокового – метод математичного моделювання, для довгострокового – метод експертних оцінок. Для максимальної точності прогнозів ці методи повинні використовуватись комплексно.
Література
1. Політика у сфері боротьби зі злочинністю України: теретичні та практичні проблеми: монографія / за заг. ред. П.Л. Фріса, В.Б. Харченка. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний ун-т імені Василя Стефаника, 2016. С. 162–178.
2. Дяченко Н.М. Прогнозування як функція державного управління / за заг. ред. О.Б. Кірєєвої. Дніпро: ДРІДУ НАДУ, 2017. С. 71–74.
3. Бабенко А.М. Кримінологічне прогнозування як основа для планування запобігання злочинності в регіонах. Право та державне управління: зб. наук. пр. Запоріжжя: КПУ, 2014. Вип. 3. С. 60–63.
4. Литвинов О.М., Гладкова Є.О. Кримінологічна футурологія: постановка проблеми. Вісник Кримінологічної асоціації України: зб. наук. праць. Харків: ХНУВС, 2020. Вип. 2. С. 129–137.
_________________________________________________________________
Науковий керівник: Аверкина Марина Федорівна, доктор економічних наук, професор, Національний університет “Острозька академія”