АНАЛІЗ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТА ВІТЧИЗНЯНОГО ДОСВІДУ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

АНАЛІЗ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТА ВІТЧИЗНЯНОГО ДОСВІДУ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

13.09.2021 23:20

[2. Экономические науки]

Автор: Жукова В.О., студент, кафедра світової економіки, Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ


Економічні реформи розвинутих світових країн мали спрямованість на підтримку національних підприємств, особливо малих та середніх як запоруки успішного розвитку будь-якої країни. При цьому варто зауважити, що останні десятиліття характеризуються численними світовими економічними та фінансовими кризами, тож бізнесу в різних країнах нелегко продовжувати свій розвиток та існування взагалі. Зараз у світі панує що не найбільша криза і якщо великі компанії досить швидко адаптуються до кризових умов, то малі та середні підприємства в багатьох випадках припинили своє існування. 

Так, швидке поширення пандемії COVID-19 поставило під загрозу існування підприємств Європи. Незважаючи на те, що деякі європейські країни обходилися без карантинних обмежень (Швеція, Нідерланди, Данія), в усіх європейських країнах підприємства зазнали значних збитків. Відтак, кожна країна Європи впроваджувала свої методи збереження бізнеса. Пропонуємо проаналізувати, які заходи підтримки національних підприємств були вжиті в окремих європейських країнах. 

Так, Німеччина запровадила безвідсоткове відстрочення податків, видання субсидій 50 млрд. € власникам бізнесу та самозайнятим особам, які постраждали від пандемії, видача гарантованих кредитів від держави приблизно 822 млрд. € (24% ВВП). Італія – одна з країн, яка зазнала найбільших наслідків, від Covid-19 – створила заходи підтримки кредитних пропозицій у розмірі 5,1 млрд. €, вивільнення ліквідності не тільки для підприємств, а ще й для домогосподарств на 350 млрд. € (20% ВВП). В країні також ввели відстрочення податків на суму 6,4 млрд. € [7].

Франція, як і влада Німеччині, вирішила виплачувати щомісячно 1 500 € самозайнятим особам та малим підприємствам [41111]. В пакеті заходів для боротьби із хворобою було зазначено, що 300 мільярдів € передбачено для державного кредитування підприємств, 45 мільярдів € направлено на допомогу бізнесу та 2 мільярди на підтримку мікробізнесу. До речі, це мабуть єдина з країн, яка надала кошти мікробізнесу [4]. Великобританія на усі заходи для збереження бізнесу виділила 27 млрд. фунтів стерлінгів Було впроваджено відстрочення сплати податку на додану вартість  на підтримку малих та середніх підприємств, податкові канікули на майно, запущено схему «Кредитування постраждалих від коронавірусу бізнесів» [7].

Також значну допомогу надає Європейський інвестиційний банк, який надав у борг малим та середнім підприємствам 200 млрд € [3]. Цей кредит було надано по майже близьким к нулю ставкам та на тривалий термін. Значним позитивним моментом цього боргу є те, що в ньому не має гострих вимог. 

Як бачимо, уряд європейських країн робить усе можливе, щоб бізнес не загинув, впроваджуючи додаткові кредити, надаючи відстрочку платежів, видаючи субсидії та звільняючи від податків. На нашу думку, якщо б країни цього не робили, всі компанії, окрім ТНК, зачинилися б ще після першої хвилі пандемії. І все одно, сьогодні кожна п’ята компанія Італії та Франції стає банкрутом. Тож малому та середньому бізнесу потрібно правильно розподіляти кошти для того, щоб як найдовше протриматися. 

Щодо України, то слід підкреслити, що в економіці нашої країни малий та середній бізнес ще не відіграє суттєвої ролі на відміну від більшості зарубіжних країн. Тож далі пропонуємо розглянути, які саме заходити були запроваджені для підтримки життєдіяльності малих та середніх підприємств в Україні.

Так, по-перше, Президент України запровадив законопроект-пакет з підтримки бізнесу під час карантину. Відповідно до цього законопроекту, фізичні особи-підприємці та наймані працівники, чия сфера діяльності є закритою та не може працювати, мають право на отримання матеріальної допомоги в розмірі 8 тисяч гривень. Також, компенсацію витрат на сплату єдиного соціального внеску за найманих працівників отримують ті підприємства, робота яких не можлива під час карантину. На це влада виділила близько 1,5 мільярда гривень для майже 120 тисяч юридичних осіб [1].

По-друге, було запроваджено державну підтримку кредитуванню. У 2020 році завдяки програмі компенсації частини відсоткової ставки за банківськими кредитами відбулося стимулювання кредитування малого та мікробізнесу. Підприємства отримали близько 16 млрд гривень кредитів. Відбулося зниження ставки за кредитними банками. В грудні 2020 року середньозважена ставка за гривневими корпоративними кредитами у гривні вдвічі знизилася до 8,2% річних [1]. На сьогодні розмір кредиту було збільшено до 2 000 000 гривень, можна отримувати до 25% оборотних коштів [5].

По-третє, в Україні аграрний бізнес є основою національної економіки, тому у 2021 році запланували здешевлення кредитів саме для цього сектору. Вважається, що ця програма повинна пройти дуже успішно, на її реалізацію було виділено 1,2 млрд. гривень. Максимальний обсяг компенсації позичальникам становить 12 млн гривень для бізнесів, що стосується тваринництва, а для усіх інших цього сектору передбачено наразі 5 млн грн [6].

Також в Україні запроваджено податкові пільги для бізнесу на час карантину, зокрема, звільнено платників єдиного податку I групи від сплати цього податку в певні періоди, списано частково податковий борг платникам податків, відстрочено до 29 грудня 2021 року погашення податкового боргу у відповідному розмірі, збільшено поріг обсягу податкового боргу для застосування заходів щодо його стягнення тощо [1*]. 

Крім того Міністерство фінансів забезпечило отримання від Європейської Комісії траншу в рамках програми макрофінансової допомоги обсягом 600 млн євро під відсоткову ставку із погашенням у 2035 році, що збільшило загальну вибірку Україною коштів пільгової кредитної підтримки ЄС у 2014-2020 роках до 4,4 млрд євро. Також між Україною та МБРР було підписано Угоду про Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії COVID-19, у розмірі 300 млн доларів США [1].

На наш погляд, також Україні варто було запровадити наступні заходи підтримки вітчизняних малих та середніх підприємств: відстрочення виплат податків для бізнесу, який не може працювати або не може працювати в повну міру під час пандемії; видачу кредитів за зниженими ставками на пільгових умовах й відстрочення виплати кредитів для підприємств; скасування податку на додану вартість на внутрішні перевезення: залізничним, автомобільним, морським та іншими видами транспорту; заборону на спекуляцію та завищення цін на стратегічну продукцію в період епідемії (харчову та нехарчову). 

Підводячи підсумок, відзначимо, що в сучасних умовах малим та середнім підприємствам дуже важлива фінансова  підтримка уряду. Як можна побачити з аналізу європейських країн, кожна з них вводить ті антикризові заходи, які на її погляд є доцільними. Тож в України є можливість їх проаналізувати й вибрати та запровадити такі, що найкраще спрацювали в цих країнах. В кризових умовах розвитку економіки саме допомога держави малому та середньому підприємництву може призвести до поліпшення економічної ситуації як в регіонах, так і в країні в цілому. Сьогодні, як і під час будь-якої кризи, бізнесу потрібно буди гнучким та пристосовуватися до умов, щоб вижити. При цьому уряду потрібно пам’ятати, що в усіх економічних системах минулого і сучасності основною продуктивною силою була і залишається людина, яка стоїть за кожним зачиненим підприємством.

Література:

1. Волос Н. Податкові пільги для бізнесу на час карантину: закон підписано Президентом. Дебет-кредит. 07.12.2020. URL: https://news.dtkt.ua/taxation/common/66553/. (дата звернення 29.03.2021). 1*

2. Данилишин Б. Підсумки 2020 року та завдання на 2021. Основні досягнення і невдачі української економіки в 2020 році і економічні ризики 2021 року. Українська Правда 30.12.2020. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2020/12/31/669696/ (дата звернення 29.03.2021).

3. Європейська правда. Коронавірус: Франція виділяє 345 мільярдів євро для підтримки бізнесу. Українська Правда 18.03.2020. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2020/03/18/658243/ (дата звернення 29.03.2021)

4. Мартиненко Ю. Як Франція виходить з карантину і чого їй коштувала пандемія BBC NEWS|Україна 12.06.2020. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/press-review-53024489 (дата звернення 29.03.2021)

5. Матеріали з офіційного сайту Регіонального Фонду Підтримки Підприємства в Запорізькій області. Інструменти підтримки бізнесу під час карантину та гарні зміни у Програмі 5-7-9%. 01.04.2020. URL: http://rbc.zp.ua/2020/04/01/інструменти-підтримки-бізнесу-під-ча/ (дата звернення 29.03.2021).

6. Матеріали з офіційного сайту УКРІНФОРМ.  В Україні оновили порядок надання коштів на здешевлення кредитів аграріям 11.03.2021. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3206147-v-ukraini-onovili-poradok-nadanna-kostiv-na-zdesevlenna-kreditiv-agrariam.html (дата звернення 29.03.2021)

7. Подколзіна С. Як реагують інші країни на COVID-19? 07.04.2020. URL: https://ces.org.ua/how-countries-reacted-on-coroviruscrises/ (дата звернення 29.03.2021)

________________ 

Науковий керівник: Богма Олена Сергіївна, д.е.н., доц., професор кафедри економіки і фінансів підприємства КНТЕУ



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення