ВПЛИВ УМОВ ОСВІТЛЕНОСТІ НА КОЛІРНЕ ВІДЧУТТЯ ХУДОЖНИКА ПІД ЧАС СТВОРЮВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ВИТВОРУ
03.04.2023 15:46
[1. Информационные системы и технологии]
Автор: Корбан Ю.В., викладач спеціальних дисциплін, Комунальний заклад «Одеський художній коледж ім. М.Б. Грекова», м. Одеса;
Корбан Г.В., викладач спеціальних дисциплін, Комунальний заклад «Одеський художній коледж ім. М.Б. Грекова», м. Одеса
З фізичної точки зору світло є носієм зорової інформації у видимій ділянці оптичного діапазону електромагнітних коливань. Сонячне світло, яке необхідно розглядати як випромінюване і відбите, містить весь спектр видимих випромінювань, які складаються з безлічі гармонійних коливань, характеристики яких є частота, амплітуда і поляризація. Випромінюване певним джерелом світло має різну ступінь поляризації. При падінні сонячного світла на навколишні предмети відбувається поглинання і відбиття світла. Відбите світло є основним джерелом зорової інформації. При цьому відбивається та довжина хвилі спектру, що відповідає кольору предмета, інша частина спектра поглинається поверхнею предмету. Тільки біла поверхня відбиває практично весь спектр падаючого на неї світла і тому ми бачимо поверхню білого кольору. Червона поверхня відбиває червоний колір, інші кольори поглинає, апельсин відбиває помаранчевий колір і т.д., причому, чим яскравіше колір, тим вужче спектральний склад відбитого світла. З фізичної точки зору біле світло неполяризоване, зі ступенем поляризації близькою до нуля. Так як відсутність світла є для нас відсутністю інформації про навколишній світ, то ми це сприймаємо як чорний колір, при якому весь світловий спектр поглинається середовищем або поверхнею предмета [1]. І хоча випромінюване світло є первинним, що викидається сонцем, зірками, штучними джерелами, однак інформаційні можливості закладені саме у вторинному світлі, тобто у відбитому, який і являє собою різницю у спектрі поглиненого і випромінюваного світла. Однак ці два види світла становлять єдине ціле, оскільки відбитого світла не буває без випроміненого, за винятком появи інформаційних властивостей штучного випромінюваного світла в телебаченні, в комп'ютерній техніці та ін. Випромінювання світла тільки однієї певної частоти, що відповідає певної поляризації, є монохромним (одноколірним). Спектр монохромних світлових випромінювань називається поліхромним (сонячне світло).
Сонячне світло грає найважливішу роль при врахуванні умов освітленості середовища, в якій створюється художній витвір, наприклад, під покровом зеленого листя, на тлі квіткової галявини або на узліссі. Умова освітленості визначається також і тим спектральним складом світла, що доходить до поверхні землі після його поглинання та розсіювання в атмосфері. В земній атмосфері поглинається від 17 % до 25 % сонячної енергії. Розсіювання сонячної радіації в атмосфері, в якій присутні аерозольні частинки, визначається її геометричною структурою з такими параметрами, як розмір частинки, відстань між частинками, довжина хвилі сонячного світла. Фізичні властивості атмосфери з розсіюючими частинками характеризуються комплексним показником заломлення частинки та показник поглинання частинки. Спектральний склад природного світла включає хвилі різної довжини, які мають певні величини інтенсивностей. Пряме сонячне світло змінюється за своїм складом протягом дня. Коли сонце у зеніті, при ясному небі переважає пряма сонячна радіація, на сході і заході сонця – розсіяна радіація. Природне сонячне світло є сумою всього видимого спектру, тобто всіх семи кольорів райдуги.
Умови освітленості при написанні картини змінюються залежно від стану атмосфери протягом світлого періоду доби. При наявності хмар умови освітленості одні, при ясному небі умови освітленості будуть змінюватися від сходу і до заходу сонця зі зміною спектрального складу сонячного світла. При цьому колірні відчуття художника визначаються також колірною гамою картини, яку він пише, забарвленням її поверхні, тобто коефіцієнтом спектрального відбиття цієї поверхні.
Література
1 Корбан Ю.В. Психофизиологическое восприятие цвета, основанное на отражательной поляриметрии / Юрий Викторович Корбан // Весник Могилевського гос. университета им. А.А. Куляшова. – Могилев: МГУ им. А.А. Кулешова, 2015. – Т.2. – Вып.1(45). – С. 73-77.