Вас приветствует Интернет конференция!

ORCID: 0000-0001-9804-3604 Roman Savitskyi

В останні декілька років, на фоні ковіду, військової агресії та сучасних вимог доступність Інтернету стала важливим аспектом створення інклюзивного та справедливого суспільства. Здатність людей, особливо людей з обмеженими можливостями, користуватися веб-сайтами та навігацією по них має вирішальне значення для забезпечення того, щоб усі мали рівний доступ до інформації та ресурсів.
Незважаючи на зусилля України щодо сприяння цифровій доступності, країна все ще стикається з проблемами щодо забезпечення доступного веб-контенту для людей з обмеженими можливостями. Згідно з дослідженням, проведеним Українською асоціацією незрячих, лише 20% українських веб-сайтів відповідають стандарту Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) 2.0 рівня А, і лише 2% відповідають стандарту WCAG 2.0 рівня АА [1]. Це означає, що більшість українських сайтів недоступні для людей з обмеженими можливостями, в тому числі з порушеннями зору, слуху, моторики та когнітивних функцій.
Чому ж досліджувати та покращувати доступність важливо? Тому що більше половини людей в Україні мають проблеми з ситуативною веб-доступністю. Робота з веб-ресурсами, сайтами та застосунками під час відключень світла, з обмеженим інтернетом або з бомбосховища з недостатнім освітлення – це все приклади ситуативної веб-доступності.
Існує кілька проблем, пов’язаних із досягненням доступності застосунків в Україні. Однією з основних проблем є недостатня обізнаність і розуміння веб-доступності серед розробників і дизайнерів веб-сайтів. Багато розробників і дизайнерів не знайомі з принципами доступності та рекомендаціями WCAG [2]. Як наслідок, вони можуть не розробляти веб-сайти з урахуванням доступності, що ускладнює доступ людей з обмеженими можливостями до онлайн-ресурсів. А також ресурси втрачають користувачів частковій (ситуативній) веб-доступності. Прикладів безліч. Розробка застосунку для бігу, в якому головна тема була в темних кольорах, впровадження карт в автомобілі без можливості керування голосом, сайт купівлі квитків, де вибір місця є картинкою.
Іншою проблемою є відсутність законодавчих вимог та механізмів забезпечення доступності Інтернету в Україні. Незважаючи на те, що Україна ратифікувала Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про права людей з інвалідністю, в країні немає конкретних законів чи нормативних актів, які б передбачали доступність Інтернету. Без законодавчих вимог і механізмів забезпечення виконання багато веб-сайтів можуть не віддавати пріоритет доступності, що призведе до виключення людей з обмеженими можливостями. На прикладі Європейського Союзу можна підтвердити законодавче забезпечення вимог та механізмів веб-доступності. Україна бере на себе повноваження гармонізації законодавчої бази, тому закон щодо імплементації рівня АА WCAG 2.2 має бути доданий [2]. 
Щоб вирішити проблеми доступності Інтернету в Україні, можна реалізувати кілька рішень. Одним з рішень є підвищення обізнаності та освіти щодо веб-доступності серед розробників і дизайнерів веб-сайтів. Цього можна досягти за допомогою навчальних програм, семінарів і конференцій, присвячених принципам доступності та рекомендаціям WCAG. Офіційний ресурс стандартів містить курс по вебдоступності. А також ПРООН в Україні займаються створенням курсів, навчальних матеріалів та рекомендацій щодо веб-доступності [3].
Іншим рішенням є встановлення законодавчих вимог та механізмів забезпечення доступності в Україні. Цього можна досягти, ухваливши спеціальні закони чи нормативні акти, які передбачають доступність веб-сайтів, і створивши відповідальний орган для контролю за дотриманням. Це гарантує, що веб-сайти надають пріоритет доступності та забезпечать рівний доступ для людей з обмеженими можливостями. Важливим фактором являється доступність стандартів українською, а також гармонізація технічної документації. Лише декілька днів тому вийшла перша версія українською головного стандарту по веб-доступності WCAG. Навіть під час війни українізація доступності і доступність українізації не зупиняється ні на хвилину.
Веб-доступність має важливе значення для створення інклюзивного та справедливого суспільства, і Україна має вжити заходів, щоб гарантувати кожному, включаючи людей з обмеженими можливостями, доступ до онлайн-ресурсів. Підвищуючи обізнаність та освіту щодо доступності Інтернету та встановлюючи законодавчі вимоги та механізми забезпечення виконання, Україна може покращити доступність Інтернету та сприяти інклюзивності та рівності для всіх. 

 Література:

 1. Веб-портал Національної Асамблеї Людей З Інвалідністю України:  [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://naiu.org.ua/.

 2. Web Content Accessibility Guidelines 2.2. Офіційна документація:  [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.w3.org/TR/WCAG22/.

 3. Веб-портал ПРООН в Україні:  [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.undp.org/uk/ukraine.